Формальні підстави підсудності в адміністративному судочинстві

Анотація

У статті на підставі чинного законодавства розглянуто формальні підстави підсудності в адміністративному судочинстві. Об’єктом дослідження виступає сукупність адміністративних процесуальних правовідносин, що виникають щодо компетентного суду. Предметом є закономірності виникнення та розвитку адміністративних процесуальних правовідносин щодо підсудності юридичної справи, яка обумовлена спором у сфері публічного управління. Методологія статті побудована на основі об’єктивності та системності наукового аналізу, що базуються на загальнонаукових і приватно-наукових методах пізнання: діалектичному, історичному, формально-логічному, порівняльно-правовому, структурно-системному та інших методах наукового дослідження. Неповнота та суперечливість правових норм, регулюючих одну з умов реалізації права на судовий захист – питання підсудності, практично створюють перешкоди на шляху застосування правових засобів реалізації цього права. Зазначено, що від конструктивного вирішення на законодавчому рівні спірних питань підсудності залежить ефективність функціонування судової системи, оскільки алгоритм визначення компетентного суду безпосередньо пов’язаний, зі збалансованим розподілом навантаження на органи судової влади та з реалізацією принципу доступності правосуддя. Сфери дії інституту підсудності у адміністративному судочинстві: векторна, предметна, територіальна. Різна предметна підсудність справ має припускати різний порядок розгляду, оскільки помилка щодо підсудності фактично тягне помилковість всієї процесуальної форми. Поняття підсудності цивільних визначається не тільки навколо справ, віднесених законом до розгляду по першій інстанції того чи іншого суду, але обсягом прав і обов’язків конкретного суду розглянути та вирішити справу, а також обов’язком сторін підкоритися діяльності суду, який прийняв справу до свого провадження. Інакше щодо підсудності її зміст повному обсязі розкрито не може. Істотною ознакою підсудності є розмежування компетенції між судами першої інстанції щодо розгляду та вирішення конкретної адміністративної справи.