Тактична допомога пораненим в польових умовах: нормативна та практична складові навчання

Анотація

У статті досліджено негативні чинники, які впливають на якість службово-бойової діяльності сектору безпеки і оборони, зокрема, працівників правоохоронних органів та військовослужбовців, яких об’єднує діяльність із забезпечення національної безпеки, складовою якої є публічна безпека, під час воєнного стану. Визначено окремі шляхи удосконалення законодавства та освітнього процесу в сфері надання екстреної допомоги постраждалим та уніфікації в Україні алгоритмів тактичної польової допомоги (ТССС) для представників «мілітарних» професій.

Зазначається, що в умовах воєнного стану в державі є дуже нагальна необхідність оволодіння діями, їх послідовністю та обсягом надання долікарської само- та взаємодопомоги в зонах прямої та непрямої загрози та на етапі евакуації, насамперед силами сектору безпеки і оборони. Важливим і відкритим залишається питання нормативного врегулювання тактики спільного несення служби різними органами та підрозділами в умовах воєнного стану, а також уніфікації підготовки з тактичної медицини для її подальшого впровадження в службово-бойову діяльність.

Зроблено висновок, що на рівні профільного законодавства доцільно:

• роз’яснити поняття «інші особи», які зобов’язані надавати домедичну допомогу, передбачене ч. 1 ст. 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», враховуючи специфіку їх діяльності, що дозволить більш чітко та коректно регламентувати службу військових та правоохоронних органів, зокрема Національної гвардії України, Державна прикордонна служба України, Державна спеціальна служба транспорту, Служба безпеки України, представники добровольчих формувань територіальних громад чи громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та територіальних Сил оборони щодо надання домедичної допомоги особам, які перебувають у надзвичайних ситуаціях як у зв’язку із застосуванням заходів примусу, так і з обов’язковістю проходження ними підготовки та підвищення кваліфікації;
• визначити та врегулювати на законодавчому рівні міжнародні рекомендації щодо алгоритмів надання допомоги під обстрілом (GUF) та алгоритмів тактичної польової допомоги (TFC) відповідно до рекомендацій ТССС та уніфікувати підготовку представників сил безпеки і оборони;
• розробити механізм атестації та порядок залучення відповідних інструкторів тактичної польової допомоги (ТССС) до навчального процесу представників сектору безпеки і оборони.