Фактори ефективності реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.3.53Ключові слова:
адміністративно-правовий статус, Уповноважений у справах ЄСПЛ, ефективність, фактори ефективності, реалізація адміністративно-правового статусуАнотація
В статті досліджено фактори ефективності реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ. Наголошено, що Визначення ефективності реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ не можливе без врахування видів функцій, що реалізує дана посадова особа. На практиці бувають випадки, коли публічно-владний суб’єкт ефективно виконує одну функцію і не дуже ефективно іншу, що не дозволяє загалом дати об’єктивну оцінку його діяльності. Встановлено, що Уповноважений у справах ЄСПЛ реалізує сьогодні три функції – представницьку, координаційну і інформування. Кожну із представлених функцій можна оцінити за шкалою «ефективно» – «не дуже ефективно» – «неефективно». Якщо на підставі аналізу особливостей виконання функцій Уповноваженого у справах ЄСПЛ ми дійдемо висновку, що всі три функції реалізуються ефективно, то слід буде визнати і ефективність реалізації його адміністративно-правового статусу. Якщо ж на підставі такого аналізу ми дійдемо висновку, що дві функції реалізуються ефективно, а одна – не дуже ефективно, то й загалом слід буде констатувати, що адміністративно-правовий статус Уповноваженого у справах ЄСПЛ реалізується «не дуже ефективно». Доведено, що до чинників, які ускладнюють визначення ефективності реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ, віднести наступні: а) не завжди діяльність Уповноваженого у справах ЄСПЛ може бути виміряна кількісними показниками; б) якісні показники діяльності даної посадової особи є достатньо суб’єктивними і, відповідно, складними у вимірюванні; в) змістовно представницька, координаційна діяльності та діяльність щодо інформування європейських структур суттєво різняться між собою, що ускладнює загальну оцінку ефективності діяльності Уповноваженого у справах ЄСПЛ; г) наявність спільного результату діяльності публічно-владних суб’єктів, коли зусилля Уповноваженого є лише частиною спільних зусиль щодо виконання рішень ЄСПЛ в Україні (особливо, коли мова йде про представницьку і координаційну діяльності). Зроблено висновок, що фактори ефективності реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ можна поділити на три групи: 1) зовнішні; 2) внутрішні; 3) змішані.
Посилання
Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»: Постанова Кабінету Міністрів України від 3.05.2006 р. № 784. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2006-п#Text.
Андрійченко О., Чернецька О. Практика Європейського суду з прав людини у здійсненні правосуддя. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 4. С. 284–288.
Миколенко О.М. Функції адміністративно-деліктного права (теоретико-правовий аспект): дис. …док-ра юрид. наук: 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2018. 484 с.
Пікулик О.І. Власюк Н.І. Основні підходи до оцінювання ефективності діяльності органів державного управління. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Публічне управління та адміністрування. 2023. Том 34 (73). № 1. С. 93–100.
Казанчан А.А. Правозастосувальна діяльність органів місцевого самоврядування: питання теорії та практики: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Інститут законодавства Верховної Ради України, Київ, 2005. 190 с.
Ленгер Я.І. Реформування правової системи як засіб підвищення її ефективності: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2007. 215 с.
Мельник О.М. Правове регулювання та шляхи підвищення його ефективності: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київ, 2004. 208 с.
Павлов Д.М. Організаційно-правові засади забезпечення ефективності функціонування системи органів виконавчої влади (державного управління): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Національна академія внутрішніх справ України. Київ, 2004. 195 с.
Бірченко Ю.І. Деякі критерії оцінки якості та ефективності нормативно-правових актів. Наукові записки. Юридичні науки. Том 26. С. 9–14. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/139f1bef-48b6-4825-922f-87dfdb4c9487/content.
Данко В.Й., Бєлов Д.М. Правові позиції Конституційного Суду України: аналіз правової доктрини. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 73(5). 2022. C. 174–182.
Лазур Я.В. Забезпечення прав і свобод громадян України у сфері публічного управління: адміністративно-правовий механізм: монографія. К.: Четверта хвиля. 2010. 240 с.
Лазур Я.В. Поняття, сутність та елементи адміністративно-правового механізму забезпечення прав і свобод громадян у державному управлінні. Форум права. 2009. № 3. С. 392–398.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Т. В. Кожемякіна
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by-nc-nd/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.