Судова оцінка застосовуваності правил дорожнього руху у провадженнях у справах про адміністративні правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Анотація

Стаття присвячена аналізу законодавчих положень та судової практики в сфері безпеки дорожнього руху, особливо щодо адміністративної відповідальності за порушення, що спричиняють наслідки, передбачені статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Актуальність дослідження обумовлена проблемами неоднозначного тлумачення та застосування норм законодавства про дорожній рух, а також різночитаннями у кваліфікації адміністративних правопорушень, пов’язаних з дорожньо-транспортними пригодами. Невизначеність у питанні причинного зв’язку між діями водіїв та наслідками ДТП, зокрема відсутність чіткої судової практики, ускладнює процес правозастосування та викликає потребу у систематизації підходів до кваліфікації порушень ПДР.

Метою статті є узагальнення та аналіз правозастосовної практики щодо притягнення до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, а також визначення критеріїв, які впливають на визнання порушень як таких, що перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з негативними наслідками. Це дозволить окреслити основні проблеми, які виникають при розгляді справ за статтею 124 КУпАП, та визначити шляхи вдосконалення судової практики.

Методологія дослідження базується на емпіричному аналізі рішень судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалених у 2024 році. Використовувався аналіз постанов з Єдиного державного реєстру судових рішень з метою визначення типових помилок, які допускаються під час оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення.

Дослідження судової практики за статтею 124 КУпАП показує, що для притягнення до адміністративної відповідальності обов’язково має бути встановлений причинний зв’язок між порушенням ПДР та завданою шкодою. Без такого зв’язку відповідальність не настає, навіть якщо шкода була заподіяна. Судді розрізняють порушення, які створюють реальну загрозу ДТП, та ті, що лише сприяють її можливому виникненню. Лише безпосереднє порушення, що спричинило негативні наслідки, утворює склад правопорушення, тоді як дії, що створили лише сприятливі умови для ДТП, не є підставою для відповідальності. Випадки завдання немайнової шкоди чи крайньої необхідності також можуть призвести до закриття провадження. Отже, для застосування статті 124 КУпАП критично важливо точно визначити причинний зв’язок між порушенням і наслідками.