Суб’єкти публічного адміністрування у сфері оподаткування

Анотація

У статті сформовано дослідження про суб’єкти публічного адміністрування у сфері оподаткування. Метою автора є аналіз та уточнення правового статусу цих суб’єктів, їх завдань та функцій. Автор визначає проблемні питання у сфері оподаткування, пов’язані з адмініструванням, серед яких розподіл повноважень між різними суб’єктами публічного адміністрування, їх взаємодія з платниками податків, прогалини в правовому регулюванні. Наголошено на актуальності податкової системи в умовах воєнного стану. Зазначено, що ефективність системи оподаткування значною мірою залежить від ефективності та постійного удосконалення публічного адміністрування у досліджуваній сфері.

На підставі аналізу наукової літератури автор зазначає, що публічне адміністрування в податковій системі – це складна система взаємодій, спрямована на ефективне збирання податків та їх розподіл, яка має чітко визначені межі, врегульовані законодавством. До цього процесу залучені різні суб’єкти, кожен з яких виконує свої функції. Всі вони взаємодіють між собою, забезпечуючи повноцінну роботу податкової системи.

Характеризується правовий статус та специфічні функції суб’єктів публічного адміністрування у сфері оподаткування: Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади (Міністерство фінансів України, Державна податкова служба України, Державна митна служба України), органів місцевого самоврядування.

Значну увагу приділено проблематиці адміністрування місцевих податків та зборів. Автор зазначає, що можливість місцевих рад самостійно встановлювати податки та збори дозволяє адаптувати податкову систему до специфічних потреб окремих територій, що особливо актуально в умовах воєнного стану.

Автор приходить до висновку, що передбачуваність та стабільність у податковій системі забезпечується виконанням суб’єктами публічного адміністрування у сфері оподаткування своїх повноважень відповідно до завдань та функцій, регламентованих нормативно. Це також дозволяє уникнути дублювання функцій та підвищує ефективність управління, а ієрархічна структура надає можливість контролю за діяльністю нижчестоящих органів та сприяє прозорості діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері оподаткування.