Інформаційний суверенітет як передумова міжнародної співпраці України в інформаційній сфері: питання захисту в умовах збройної агресії
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.3.41Ключові слова:
інформаційний суверенітет, міжнародна співпраця, інформаційна агресія, інформаційний простірАнотація
Статтю присвячено дослідженню передумов та меж інформаційного суверенітету в інформаційній сфері як складової суверенітету держави в цілому. Зокрема, з урахуванням щільної інтеграції України в міжнародну спільноту обґрунтовано потребу й можливість реалізації окремих напрямів державної політики в міжнародному інформаційному просторі у співпраці з іншими суб’єктами інформаційних відносин. Проаналізовано окремі положення міжнародного права, спираючись на які, держави, з одного боку, мають право на реалізацію своїх інтересів в інформаційному просторі, отримуючи допомогу з боку інших держав, а з другого боку, - мають відповідні зобов’язання в контексті надання зустрічної допомоги іншим суб’єктам.
Розглянуто наукове розуміння інформаційного суверенітету держави та його складових – внутрішньої та зовнішньої. Інформаційний суверенітет визначено як передумову міжнародної співпраці України в інформаційній сфері та обґрунтовано необхідність захисту як внутрішньої, так і зовнішньої його складової від інформаційної агресії з боку російської федерації. Наведено приклади інформаційних спецоперацій представників держави-агресора, які було спрямовано на завдання шкоди іміджу держави в очах міжнародних партнерів, і, відповідно, обмеженню як внутрішньої, так і зовнішньої складової інформаційного суверенітету. Разом із цим очевидним є факт відсутності ефективного механізму протидії інформаційній агресії з боку як міжнародних інституцій, так і держав, як суб’єктів інформаційних відносин.
Підсумовано, що справа захисту інформаційного суверенітету від агресора залишається поза увагою міжнародної спільноти. З метою захисту інформаційного суверенітету як всередині держави, так і на світовій арені має бути вжита низка заходів, починаючи від напрацювання ознак інформаційної агресії (або агресії в інформаційному просторі), закінчуючи створенням дієвого механізму протидії такій агресії та притягненням винних осіб до відповідальності на міжнародному рівні. Це дозволить виробити цивілізовані правила гри у інформаційному просторі та витіснити звідти сегмент, у якому здійснюються агресивні інформаційні акції.
Посилання
Солодка О. Пріоритетні напрями забезпечення інформаційного суверенітету України. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2024. Серія ПРАВО. Випуск 85: частина 3. С. 134–138.
Декларація про принципи міжнародного права, щодо дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй (24.10.1970 р.). URL: http://www.un.org/russian/ga/25/docs/res25_1.htm.
Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі 01.08.1975 р.: Декларація принципів, якими держави-учасниці мають керуватися у взаємних відносинах. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_055.
Дубняк К.А. Інформаційний простір: структура та функціональні параметри. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, 2015 р., № 4 (24). С. 21–25.
Олєйніков Д.О. Зміст та складові інформаційного суверенітету як об’єкта кримінально-правової охорони. Геополітичні пріоритети України. Збірник наукових праць. 2021. Вип. 1 (26). С. 60–69.
Концепція інформаційної безпеки (проєкт). URL: https://www.osce.org/files/f/documents/0/2/175056.pdf.
Топчій В.В. Межі державного суверенітету: теорія та практика. Прикарпатський юридичний вісник. 2016. Вип. 1. С. 78–81.
Степко О.М. Аналіз головних складових інформаційної безпеки держави. Науковий вісник Національного авіаційного університету. 2011. Том 1. № 3. С. 90–99.
Шабан Ю. Поняття агресії в міжнародному праві. Право і суспільство. 2024. № 2. С. 331–336.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. В. Гічко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.