Державний контроль за громадськими об’єднаннями спортивного спрямування: адміністративно-правовий аспект
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.3.32Ключові слова:
державний контроль, спортивні федерації, адміністративно-правові механізми, законодавство, спорт, Україна, міжнародний досвід, ефективність контролю, розвиток спортуАнотація
У статті розглянуто адміністративно-правові основи державного нагляду за громадськими об’єднаннями спортивного спрямування в Україні. Спортивні федерації розглядаються як ключові інституції, що забезпечують розвиток спортивної інфраструктури, організацію національних та міжнародних змагань, популяризацію здорового способу життя серед населення та реалізацію національних інтересів на міжнародній арені. Проте сучасне законодавство не повністю відповідає потребам ефективного контролю за діяльністю цих об’єднань, а чинні механізми нагляду часто є поверховими. Вони не враховують специфічних особливостей спортивної діяльності й обмежують можливості федерацій у прийнятті оперативних рішень, що негативно позначається на їх здатності швидко реагувати на виклики та розвивати спортивний рух.
Особливу увагу приділено досвіду Франції, яка успішно реалізувала модель контролю, що поєднує автономію спортивних федерацій з ефективним державним наглядом. Французька система передбачає прозорі процедури фінансування, регулярну звітність, підготовку висококваліфікованих фахівців для наглядових органів та безперервний моніторинг використання державних ресурсів. Такий підхід сприяє раціональному використанню коштів і підвищує ефективність діяльності спортивних федерацій, що є цінним орієнтиром для реформування української системи. На основі цього досвіду пропонується запровадити в Україні подібні стандарти контролю.
Зокрема, це включає розробку критеріїв оцінки ефективності діяльності спортивних федерацій, підвищення кваліфікації спеціалістів державного контролю, створення системного моніторингу їх діяльності та оновлення законодавчої бази для більш прозорого фінансування. Це дозволить досягти кращої взаємодії між державою та спортивними об’єднаннями, що забезпечить підтримку спорту на всіх рівнях.
Таким чином, реформування адміністративно-правових механізмів нагляду за спортивними федераціями в Україні є важливим кроком до створення сприятливих умов для ефективного розвитку спорту. Це також посилить позиції України на міжнародній спортивній арені, сприяючи інтеграції українського спорту у світовий контекст та закладаючи фундамент для стабільного та конкурентоспроможного розвитку спортивної галузі на національному рівні.
Посилання
Олександр Ларін, співзасновник ГО «Спортивний контекст» Хто наважиться видалити радянську пухлину із системи спорту України? URL: www.sportscontext.pro/post/хто-наважиться-видалити-радянську-пухлину-із-системи-спорту-україни.
Закон України про фізичку культуру і спорт від № 3809-XII від 24.12.93, ВВР, 1994, № 14. Документ 3808-XII, чинний, поточна редакція. Редакція від 06.10.2024. Ст. 6.
Менеджмент подготовки спортсменов к Олимпийским играм / С.Н. Бубка, М.М. Булатова, Т.К. Есентаев [и др.]; ред. С.Н. Бубка, В.Н. Платонов. Киев: Олимпийская литература, 2017. 480 с.
Ющик О.О. Спортивне право: теоретико-правовий аналіз, поняття, формування в національній правовій системі. Дисертація. 2022. С. 99–117.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Є. О. Артем’єв

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.