Приведення законодавства України щодо управління небезпечними відходами у відповідність з вимогами права Європейського Союзу

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу розвитку законодавчої бази України у сфері управління небезпечними відходами, розглянутої через призму її гармонізації з вимогами європейського права, що набуває особливої актуальності в контексті розпочатого переговорного процесу Україна-Європейський Союз у червні 2024 року. У роботі простежується еволюція національного законодавства України від ухвалення Закону України «Про відходи» 1998 року до прийняття нового Закону «Про управління відходами» 2022 року, з точки зору врахування ключових положень актів ЄС у відповідній сфері. Проаналізовані ключові директиви ЄС, з якими Україна згідно з acquis communautaire має привести у відповідність своє національне законодавство про управління небезпечними відходами з вимогами права ЄС. Здійснено порівняльний аналіз українського законодавства та правових актів ЄС у сфері управління небезпечними відходами, зокрема Директиви 2008/98/ЄС про відходи, Директиви 2012/19/ЄС про відходи електричного та електронного обладнання, Директиви 1999/31/ЄС про захоронення відходів та Директиви 2006/66/ЄС про батареї та акумулятори.

Автором висвітлюються основні виклики та перешкоди на шляху гармонізації законодавства, серед яких невідповідність національної інфраструктури сучасним європейським стандартам; необхідність впровадження принципу розширеної відповідальності виробників, який покладає на виробників відповідальність за весь життєвий цикл продукції, включно зі стадією після споживання; потреба в ухваленні спеціалізованих законів для повної імплементації окремих директив ЄС, зокрема у сфері відходів електричного та електронного обладнання, батарей та акумуляторів. Особлива увага приділяється впровадження принципу циркулярної економіки як стратегічного напряму розвитку України в контексті європейської інтеграції. Розглядаються можливості та перспективи розвитку інфраструктури для оброблення та повторного використання відходів, зокрема тих, що утворилися внаслідок бойових дій.

Автором надано рекомендації щодо невідкладних дій з адаптації національного законодавства з правом ЄС у відповідній сфері, які включають прискорення імплементації європейських директив через ухвалення необхідних нормативно-правових актів, зокрема законів «Про відходи електричного та електронного обладнання» та «Про батареї та акумулятори»; повну реалізацію принципу розширеної відповідальності виробників; модернізацію інфраструктури управління небезпечними відходами; підвищення ефективності моніторингу та контролю у цій сфері; а також розвиток міжвідомчої співпраці та боротьбу з корупцією.

Автор наголошує на необхідності комплексного підходу до вирішення проблем управління небезпечними відходами, що включає правові, економічні та соціальні аспекти.