До питання щодо вирішення проблемних аспектів правового регулювання управління відходами в контексті адаптації екологічного законодавства України до ЄС

Анотація

У статті визначено сучасний стан правового регулювання управління відходами в Україні у порівнянні з законодавством Європейського Союзу. Також зазначається, що тільки завдяки співпраці держав можливе вирішення проблем, пов’язаних із накопиченням відходів, оскільки, якщо не впроваджувати заходи по боротьбі з цим явищем, то слід очікувати значне погіршення якості довкілля та загрозу життю і здоров’я населення. У роботі глибоко проаналізовано поняття «відходи» як на науково-теоретичному, так і на законодавчому рівні. Здійснено ґрунтовне порівняння визначень цього терміну, що містяться у різноманітних нормативно-правових актах України. На основі узагальнення наукових підходів автори пропонують більш комплексне тлумачення поняття «відходи».

Центральне місце у дослідженні займає детальний порівняльний аналіз законодавства України та ЄС у сфері управління відходами. Зокрема, проаналізовано підходи до регулювання статусу побічних продуктів, впровадження розширеної відповідальності виробника, поводження з небезпечними відходами, а також щодо принципу ієрархії управління відходами. Розкрито як спільні риси, так і істотні відмінності у нормативно-правовому регулюванні цих ключових аспектів. Окрім цього, досліджено питання планування управління відходами, зокрема підходи до територіального планування та встановлення термінів і процедур перегляду відповідних планів.

У статті пропонується низка практичних рекомендацій щодо шляхів удосконалення правового регулювання управління відходами в Україні. Серед них - проведення активної просвітницької роботи серед населення, розширення інфраструктури управління відходами, більш широке застосування перших чотирьох елементів ієрархії управління відходами, залучення органів місцевого самоврядування до розробки місцевих стратегій, впровадження кращих практик країн ЄС, а також створення сприятливих умов для інвестицій у екологічні технології. Автори доходять висновку, що попри значне зближення українського законодавства з європейськими стандартами, воно все ще має певні національні особливості та проблемні аспекти, які потребують подальшого вирішення.