Захист права на життя працівника у сфері праці на державному (законодавчому рівні)

Анотація

Стаття присвячена проблемі захисту права на життя працівників у сфері праці на державному рівні, яка є одним із ключових аспектів забезпечення прав людини у сучасному суспільстві. Право на життя, закріплене в міжнародних актах, таких як Загальна декларація прав людини та Європейська соціальна хартія, і гарантоване Конституцією України, вимагає ефективної реалізації, особливо у сфері праці, де працівники щодня стикаються з потенційними загрозами. Основна увага у статті приділяється аналізу правових механізмів захисту права на життя працівників, ефективності державного (законодавчого) захисту за дотриманням норм охорони праці та проблемам, що виникають у цій сфері. Автор наголошує, що для забезпечення реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина, Конституція і законодавство України передбачають можливість здійснення громадянами певних дій, а також утворення системи органів держави, призначенням якої є допомога громадянам у реалізації і захисті їх прав.

Приділено увагу теоретичним аспектам «категорії державного захисту», яка за своєю структурою досить складна та динамічна, оскільки об’єднує чималий суб’єктний склад та численний правовий інструментарій, а також – передбачає різноманітні форми взаємодії в процесі реалізації безпосередньо захисної та охоронної діяльності.

Окремо встановлено, що змістовне наповнення терміну «державний захист» нерозривно пов’язане з такою категорією як правова (соціальна) політика держави, оскільки саме політичний курс визначає спрямованість захисту, що здійснюється на державному рівні, а також – його базисні та фундаментальні основи. Автор підкреслює необхідність виокремити три форми державного захисту права на життя працівників у сфері праці: законодавчу, виконавчу та юрисдикційну (судову). Крім того, у межах цих форм пропонується визначити так звані «межі правового впливу», що включають публічне регулювання та нормативне впорядкування.

У статті акцентується увага на тому, що об’єктивною передумовою законотворчої діяльності є стійка соціальна потреба у наявності нормативно-правового акту, на підставі якого здійснюється правова регламентація відносин у сфері праці та ефективне і безперешкодне використання прав в межах таких правовідносин. Дослідження спрямоване на розробку комплексного підходу до захисту права на життя працівників, що має важливе значення для правової системи та соціальної політики України. Зроблено висновок, що захист права на життя у сфері праці є важливим завданням держави, яке вимагає комплексного підходу, що включає законодавче регулювання, ефективний контроль, навчання працівників та модернізацію виробничих процесів.