Шляхи цифровізації законодавства про працю

Анотація

У статті висвітлюються потенційні виклики, з якими стикається українське трудове законодавство в умовах цифровізації, зокрема, необхідність гармонізації норм щодо захисту працівників при дистанційній зайнятості та посилення правових гарантій для збереження та обробки персональних даних. Розглядаються питання автоматизації управлінських процесів, що дозволяють зменшити витрати часу і ресурсів як для працівників, так і для роботодавців, та знизити рівень бюрократизації. Крім того, аналізуються шляхи підвищення прозорості трудових відносин через впровадження цифрових технологій, що сприятиме зниженню корупційних ризиків і забезпечить більш чіткий контроль за дотриманням трудових прав. Для підвищення ефективності процесу цифровізації пропонується розробка Інструкції «Про порядок зберігання та обробки персональної інформації в умовах дистанційної праці в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування».

Також, пропонується доповнення Типової форми трудового договору про дистанційну роботу, яка затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 5 травня 2021 р. № 913-21, пунктом 30-1 такого змісту: «Персональні дані працівника після закінчення передбаченого законодавством строку на їх зберігання підлягають знищенню». Розглядається необхідність впровадження системи електронного моніторингу трудових відносин з чіткими вимогами до конфіденційності даних, що дозволить автоматизувати облік робочого часу та виконання трудових завдань, забезпечуючи при цьому захист прав працівників. Звертається увага на доцільність розширення навчальних програм для працівників та роботодавців з метою підвищення їх цифрової грамотності та готовності до роботи в умовах електронного документообігу.