Щодо функціонування ради директорів та правової природи її рішень

Анотація

У статті детально розглядається національне правове регулювання складу та діяльності ради директорів як органу, що при однорівневій структурі корпоративного управління спрощено можна охарактеризувати як орган управління та контролю, аналізуються основні засади роботи такого колегіального органу корпорації. Сформульованою метою дослідження є аналіз національного регулювання однорівневої структури корпоративного управління з наміром виокремити основні та додаткові принципи роботи ради директорів, розкрити їхню сутність та оцінити їхню роль, а, також, розкрити правову природу рішень ради директорів. Для досягнення мети дослідження використано методи техніко-юридичного аналізу, синтезу, аналогії, моделювання, комплексного дослідження, структурно-функціональний, порівняльно-правовий та інші методи наукового пізнання. У статті до основних принципів роботи ради директорів віднесено: колегіальність, більшість, рівність членів ради, підзвітність, регламентацію роботи ради, запобігання конфліктам інтересів. Додаткові принципи включають прозорість, належність та компетентність членів ради директорів. Особливу увагу автор приділяє детальному аналізу положень Закону України № 2465-IX «Про акціонерні товариства», які визначають склад ради директорів, порядок прийняття рішень, можливість участі у засіданнях інших осіб із дорадчим голосом, а також засади організації роботи ради. У статті досліджується правова природа рішень ради директорів на предмет того слід їх вважати актами нормативного або ненормативного характеру. Автором продемонстровано, що рішення ради директорів не завжди можна розглядати як результат нормотворчості (правотворчості). Рішення ради директорів, які не створюють нових правових норм і регулюють окремі індивідуальні випадки, для прикладу, обрання головного виконавчого директора, носять ненормативний характер. Натомість, рішення, що встановлюють загальні правила поведінки мають нормативний характер. Автором зроблено висновок, що рішення ради директорів щодо затвердження внутрішніх положень або впровадження зовнішніх стандартів, навіть якщо вони лише вводять у дію норми, самі по собі є актами нормативного характеру, адже вони створюють обов’язковість цих норм у межах корпорації.