Сутність приватного та публічного розміщення криптоактивів для залучення капіталу у порівнянні з цінними паперами: підхід Європейського Союзу та України

Анотація

Індустрія криптоактивів є динамічною сферою, яка розвивається швидше, аніж законодавці встигають прийняти відповідні нормативні акти для її врегулювання. На сьогодні існує дуже багато напрямків сфери криптоактивів, де вони вже можуть використовуватися, однак через брак регулювання застосування криптоактивів попадає у сіру зону.

Зрозуміло, що у технологічних секторах, які досить швидко розвиваються, у разі розробки законів може виникнути ситуація, коли під час їх прийняття вони вже можуть видатися застарілими, оскільки відбудеться докорінна зміна роботи із цими секторами. Однак у будь-якому разі відсутність регулювання створює перепони для вкладення коштів, зокрема, у криптоіндустрію, оскільки немає чіткого розуміння щодо захисту коштів, що вкладаються.

Зокрема, криптопроекти часто зіштовхуються із потребою у фінансуванні для подальшої розробки. Одним із активів, які можуть запропонувати потенційним покупцям – це їх криптоактив, який у майбутньому стане одним із або взагалі головним елементом їхнього продукту.

Тому фактично криптоактив у цій ролі може виступати фінансовим інструментом для залучення капіталу. Дана конфігурація дуже схожа на розміщення цінних паперів, за допомогою якого акціонерні товариства також можуть залучити капітал для подальших своїх цілей.

Тим не менш, якщо регулювання усієї процедури випуску та подальшого розміщення цінних паперів встановлено практично в усіх державах, то наступна процедура щодо криптоактивів наразі практично відсутня.

Однак для розробки відповідних положень щодо здійснення розміщення криптоактивів потребується розуміння сутності цього явища. Оскільки воно максимально наближене до розміщення цінних паперів, варто дослідити нормативні акти тих держав, які вже зробили (або намагалися зробити) відповідні кроки у порівнянні саме із цінними паперами.

У статті досліджено сутність поняття розміщення криптоактивів у Європейському Союзі як першій державі, яка зробила крок до закріплення даного явища у власному законодавстві для відкриття можливостей залучення капіталу шляхом продажу криптоактивів. Також досліджено профільний закон України, який так і не набрав чинності, що також передбачає відповідні положення щодо розміщення криптоактивів.

При цьому також дана стаття розмежовує поняття публічного та приватного розміщення у законодавствах зазначених держав як двох способів залучення капіталу шляхом продажу криптоактивів.

У результаті у статті зроблено висновок, що державам, які бажають сприяти розвитку вітчизняної криптоіндустрії, при прийнятті профільного закону або, принаймні, закріпленні у інших законодавчих актах окремих положень слід ввести поняття розміщення криптоактивів, а також розробити детальне його регулювання, в тому числі шляхом його поділу на публічне та приватне розміщення. При цьому дана процедура переважно може ґрунтуватися на процедурі розміщення цінних паперів, однак беручи до уваги технічну природу самих криптоактивів.