Правові наслідки визнання прав інтелектуальної власності (охоронного документа) недійсними як спосіб захисту цивільних прав

Анотація

У статті розглядаються окремі проблемні аспекти щодо визнання прав інтелектуальної власності (охоронного документа) недійсними та їх правові наслідки. Доведено, що при закінченні строку чинності майнових прав інтелектуальної власності вони завершують свій строк правової охорони в силу вказівки закону, зважаючи на строковий характер таких прав. Обґрунтовано, що у разі, якщо особа зловмисно зареєструвала права чи об’єкт інтелектуальної власності, отримала охоронний документ та завідомо знала про те, що такий об’єкт реально не відповідає умовам надання правової охорони, і вступила щодо нього у договірні відносини, контрагент такої особи (сторони договору) має також можливість ініціювати визнання недійсним такого договору на підставі ст. 230 ЦК України. Доведено, що у справах про визнання недійсними правочинів, вчинених щодо майнових прав інтелектуальної власності, які були визнані недійсними, слід виходити також із того, чи були такі договори виконані повністю чи частково та чи стане такий спосіб захисту як визнання договору (правочину) недійсним ефективним способом захисту цивільних прав та реально призвести до відновлення порушеного, невизнаного чи оспорюваного права. Встановлено, що невирішеною в спеціальному законодавстві залишається ситуація, коли права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель визнані недійсними частково, і з правової охорони виключаються окремі незалежні пункти формули винаходу (корисної моделі) чи ознаки зовнішнього вигляду промислового зразка. Доведено, що визнання недійсними прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку, права щодо яких були внеском до статутного капіталу товариства, призведе до зменшення цього статутного капіталу де-факто, у розмірі тієї грошової оцінки цих прав, яка була затверджена учасниками (засновниками) при їх внесенні. Обґрунтовано, що у разі, якщо учасник товариства вніс свій вклад до статутного капіталу господарського товариства виключно майновими правами інтелектуальної власності, доцільно було би надати йому можливість внести грошові кошти, цінні папери чи інше майно, якщо інше не встановлено законом, на заміну цього вкладу.