База даних: правова природа за законодавством України та правом ЄС

Анотація

У статті розглядаються окремі проблемні аспекти щодо правового режиму баз даних за законодавством України та правом ЄС. Встановлено, що Закон України «Про авторське право і суміжні права» приділяє достатню увагу правовому регулюванню відносин, пов’язаних із набуттям, здійсненням та захистом прав на бази даних. Доведено, що бази даних як об’єкт потребують більш ґрунтовного та системного законодавчого регулювання шляхом прийняття окремого законодавчого акту, який повинен цілісно визначити правовий режим баз даних. Обґрунтовано, що до ознак бази даних належать: це сукупність творів, даних або будь-якої іншої інформації; ці твори, дані та/або інформація містяться у довільній формі; систематизація творів, даних, інформації, або їх упорядкування; наявність спеціальної пошукової системи для забезпечення доступу до творів, даних, інформації (яка може функціонувати у тому числі, але не виключно на основі електронних засобів); це переважно цифровий об’єкт. Доведено вплив сучасних технологій на трансформацію форми існування бази даних як об’єкту (відбулася поступова еволюція бази даних з паперової в електронну форму існування, більше того, електронна форма майже повністю витіснила «паперову» базу даних). Обґрунтовано, що завдяки розвитку технологій та інновацій відбулося розширення можливостей як авторів, так і користувачів цифрового середовища, які отримали нові способи використання цифрового контенту, який може міститься і у базах даних (які мають зазвичай електронну форму). Встановлено, що слід розмежувати права на базу даних як об’єкт, і права на об’єкти, які входять до складу бази даних як її складові частини. Встановлено, що правова охорона неоригінальної бази через механізм права особливого роду спрямоване на охорону бази даних як певного цифрового об’єкту, який також може використовуватися особою, яка її створила, а також іншими особами (користувачами), які для того, щоб набути статус законного користувача, повинні отримати дозвіл на використання від особи, яка створила таку базу даних. Обґрунтовано, що норма про те, що на бази даних, які створені для систематизації даних, що є публічною інформацією відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», не поширюється право особливого роду (sui generis), потребує конкретизації, оскільки незрозуміло, який правовий режим поширюється на вказані бази даних, кому належать права на бази даних і як їх здійснювати. Доведено, що у спеціальному законі про бази даних слід унормувати особливості здійснення і захисту прав на бази даних у цифровому середовищі, що є особливо актуальним в умовах стрімкого розвитку технологій та інновацій.