Оманливість як негативний критерій охороноздатності торговельної марки

Анотація

Дана стаття присвячена аналітично-правовому розкриттю сутності поняття «оманливості позначень» як одного з негативних критеріїв охороноздатності торговельної марки через призму порівняльного, правового дослідження даної дефініції.

В даному дослідженні аргументовано можливість віднесення терміну «оманливості позначення» в царині теоретичних, правових досліджень до загально-правової категорії відносно термінів «позначення, що можуть ввести в оману щодо товарів чи послуг» та «позначення, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу».

Виокремлено позитивні аспекти стосовно внесених до українського законодавства змін, зокрема, шляхом ліквідації українським законодавцем терміну «оманливі позначення».

В рамках даної статті досліджено зміст понять «оманливості позначень», «позначення, що можуть вводити в оману щодо товарів чи послуг», «позначення, що можуть вводити в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу».

Розкрито відповідні аспекти досвіду Європейського Союзу щодо правової інтерпретації оманливості торговельних марок в контексті їх охороноздатності.

В дослідженні окреслено основні підходи, згідно з якими досліджується питання оманливості позначень, як одного з критеріїв для надання чи відмови у наданні їм правової охорони в якості торговельної марки. Запропоновано авторський підхід до класифікації оманливих позначень за критеріями предмета введення в оману та ступеня введення споживача в оману. Для досягнення поставленої мети автором використано наступні, характерні для правової науки методи, зокрема, системно-структурний та порівняльно-правовий методи, а також діалектичний метод пізнання правової дійсності. Саме дослідження здійснювалося із застосуванням насамперед формально-догматичного методу, який надав можливість виокремити та проаналізувати правові підходи до інтерпретації понять «оманливості позначень», «позначення, що можуть вводити в оману щодо товарів чи послуг», «позначення, що можуть вводити в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу». А також методи аналізу та синтезу на основі, яких запропоновані авторські підходи до класифікації оманливих позначень на основі відповідних критеріїв.