Припинення шлюбу внаслідок розірвання та його правові наслідки за сімейним законодавством України з урахуванням правового режиму воєнного стану

Анотація

У статті розглядаються актуальні аспекти правового регулювання припинення шлюбу внаслідок його розірвання за сімейним законодавством України, зокрема в умовах воєнного стану. Проаналізовано вплив правового режиму воєнного стану на процедури розірвання шлюбу, включаючи особливості, що виникають через тимчасову відсутність одного з подружжя у зв’язку з мобілізацією, перебуванням на окупованих територіях чи за кордоном, а також випадки, коли один із подружжя зник безвісти. Досліджено адміністративний та судовий порядок припинення шлюбу, розглянуто їх переваги та недоліки в сучасних умовах. Особлива увага приділяється питанням розірвання шлюбу за взаємною згодою бездітного подружжя, а також складнощам, пов’язаним із проживанням одного з подружжя за кордоном чи на тимчасово окупованій території. У зв’язку із цим висвітлено судову практику із цього питання та сформульовано заходи до покращення цього процесу.

Висвітлено специфіку шлюборозлучних процесів за позовом одного з подружжя, зокрема у випадках, передбачених законодавством для захисту інтересів дітей, а також відсутність чітко визначених підстав для розлучення. У статті обґрунтовано необхідність запровадження медіації у шлюборозлучні процеси з метою забезпечення примирення сторін і збереження сімейних відносин. Автор пропонує перехід до виключно судового порядку розірвання шлюбу, що сприятиме підвищенню рівня захисту прав подружжя та їхніх дітей.

Також досліджуються нові виклики для правозастосовної практики в умовах війни, серед яких – складнощі доступу до правосуддя через обмеження, запроваджені воєнним станом, дестабілізацію соціальних процесів та зміну підсудності судів. У статті висунуто пропозиції щодо вдосконалення сімейного законодавства України, враховуючи сучасні реалії, зокрема необхідність державного втручання у шлюборозлучні процеси для зміцнення інституту сім’ї навіть в умовах збройного конфлікту. Автор підкреслює, що розірвання шлюбу є не лише юридичним процесом, але й соціально значущим явищем, яке потребує комплексного підходу, що поєднує правову визначеність із захистом моральних і соціальних інтересів усіх учасників процесу.