Судовий спосіб захисту прав пацієнтів

Анотація

Охорона здоров’я є пріоритетною галуззю суспільної діяльності, метою якої є надання медичного обслуговування. Незважаючи на достатню законодавчу базу, не достатньо розробленими є питання цивільно-правового захисту прав пацієнтів, оскільки останні регламентуються чисельними різногалузевими законами та підзаконними актами, що ускладнює їх застосування та тлумачення.

Захист прав пацієнта може здійснюватися в неюрисдикційній та юрисдикційній формах. Неюрисдикційний захист прав пацієнта передбачає самозахист своїх прав і законних інтересів. В свою чергу юрисдикційній – це адміністративний порядок відновлення порушеного права або захист порушених прав та інтересів у судовому порядку. У випадку порушення цивільних прав та інтересів особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового права.

При договірній відповідальності її форми та розміри можуть встановлюватися як законодавчо, так і безпосередньо умовами укладеного договору. Натомість, позадоговірна відповідальність регулюється виключно законодавчими нормами. Умови виникнення зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю або здоров’ю громадян під час надання медичної послуги ідентичні тим, що існують у всіх деліктних зобов’язаннях: шкода, протиправність, причинно-наслідковий зв’язок, вина. Специфіка таких зобов’язань визначається характером медичної діяльності.

В умовах реформування цивільного законодавства реалізація державної політики щодо охорони здоров’я фізичних осіб можлива лише шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів, які спрямовані на відшкодування шкоди та відновлення майнового становища пацієнта у разі надання неякісних медичних послуг. В цивільному законодавстві доцільно передбачити норму, яка б визначала підстави притягнення медичного працівника до відповідальності у разі надання неякісної медичної послуги пацієнту. Розмір відшкодування повинен визначатися судом з урахуванням характеру завданих ушкоджень, ступеня вини медичного працівника, а також інших обставин справи. Медичний заклад, в якому працює медичний працівник, повинен нести додаткову відповідальність за шкоду, завдану пацієнту, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для запобігання шкоди або для її зменшення.