Інститут авторського права в умовах розвитку інструментів генеративного штучного інтелекту

Анотація

Стаття присвячена фундаментальним правовим проблемам у сфері інтелектуальної власності, що виникають внаслідок стрімкого розвитку генеративного штучного інтелекту. Досліджуються виклики авторському праву, спричинені масовим впровадженням технологій штучного інтелекту. Зокрема розглядається правовий режим об’єктів, створених за допомогою штучного інтелекту, законність використання творів, захищених авторським правом, для навчання моделей штучного інтелекту та окремі питання правосуб’єктності ШІ.

Стаття ґрунтується на вивченні міжнародної судової практики та сучасних нормативних актів, включаючи нещодавно прийнятий Регламент Європейського Союзу про штучний інтелект. Предметом дослідження, зокрема, є неоднозначні підходи до визначення авторських прав на об’єкти, згенеровані штучним інтелектом. Представлено та проаналізовано практичні кейси з різних країн, зокрема судові рішення США та Китаю, що демонструють варіативність правових оцінок у сфері взаємодії права інтелектуальної власності та штучного інтелекту.

У статті запропоновано аналіз перспективних механізмів врегулювання правовідносин у досліджуваній сфері. Серед них – запровадження системи колективного управління правами (подібно до розширеного або колективного управління), створення механізмів справедливої компенсації правоволодільцям та розробка технічних інструментів ідентифікації походження контенту. Дослідження доводить необхідність знаходження балансу між інтересами розробників технологій штучного інтелекту, авторів творів та суспільними потребами технологічного розвитку.

У статті простежуються тенденції змін законодавства у сфері інтелектуальної власності та регулювання штучного інтелекту. Зокрема, розглянуто положення Регламенту про штучний інтелект, який покладає на розробників моделей штучного інтелекту зобов’язання щодо дотримання авторських прав, включаючи обов’язок оприлюднення детальних звітів про контент, використаний для навчання моделей ШІ.

У статті наголошується на важливості формування правового середовища, яке одночасно стимулюватиме технологічний прогрес і надійно захищатиме права та інтереси авторів. Ефективне регулювання має базуватися на фундаментальних принципах справедливості, прозорості та всебічного врахування інтересів усіх учасників правовідносин у сфері інтелектуальної власності.