Стан наукової розробки проблематики цивільно-правової відповідальності Держави за дії державних органів та дії юридичних осіб, що належать Державі

Анотація

Розвиток державності, глибинні соціологічні зміни, утвердження ідеалів гуманізму та справедливості сприяють прогресивній інтерпретації філософських засад цивільно-правової відповідальності, постійному переосмисленню правових категорій цього інституту, механізмів та меж його дії. Це підсилює розвиток наукового середовища та його збагачення новими актуальними дослідженнями та ідеями, які важливо відстежувати і вивчати. Ефективний аналіз сучасного стану наукової розробки проблематики цивільно-правової відповідальності Держави за дії державних органів та дії юридичних осіб, що належать Державі, не тільки сприяє актуалізації знань, але також є цінним для пошуку нових шляхів і формування практичних рекомендацій для інноваційного вирішення існуючих правових проблем. Вивчення актуальних наукових досягнень у цій сфері активізує інтелектуальний обмін між дослідниками та допоможе виявити і усунути прогалини в науковому доробку. Ця стаття присвячена аналізу сучасного стану наукових досліджень проблематики цивільно-правової відповідальності Держави за дії державних органів та дії юридичних осіб, що належать Державі, здійснених вітчизняними авторами періоду незалежної України. Огляд наукових публікацій дозволяє визначити ключові перспективи і вектори розвитку української цивілістичної науки. Метою цієї статті є оцінка того, як вітчизняна наука пристосовується до викликів сучасності, і зокрема, як це впливає на темпи та тенденції у вивченні правової природи інституту цивільно-правової відповідальності Держави і його складових.

Автор зосереджує свою увагу на ключових вітчизняних наукових дослідженнях, які на його думку, надають досить ґрунтовне загальнотеоретичне розуміння поняття цивільно-правової відповідальності, її функцій та умов настання. Разом з тим, автор зауважує, що хоч такі роботи і слугують надійною фундацією для вивчення більш вузької тематики, проте, проблематика цивільно-правової відповідальності Держави описана в них досить фрагментарно.

Окрім значимих наукових здобутків, автор статті прагне висвітлити аспекти, які ще не отримали належної уваги з боку вітчизняних вчених, виявити прогалини в існуючих дослідженнях та окреслити нові напрями для подальшого вивчення питань цивільно-правової відповідальності Держави. Стаття містить рекомендації щодо наукового підходу до дослідження окресленої проблематики.