Відмежування фраудаторного правочину від фіктивного та удаваного правочинів

Анотація

У статті досліджуються питання відмежування фраудаторного правочину від фіктивного та удаваного правочинів. Обґрунтовано доцільність дослідження правочину загалом як однієї із складних правових конструкцій у науці цивільного права. Наголошено на актуальності вивчення фраудаторного правочину як нового для практики правозастосування правочину, що вчиняється з метою завдати шкоди кредиторові. Автор навів думку, що оспорювання фраудаторного правочину виходить із порушення принципу добросовісності, з чим важко не погодитися. Визначені ключові особливості відмежування фраудаторного правочину від фіктивного та удаваного правочинів, а саме: встановлено сутність фраудаторного правочину; визначені ознаки фраудаторного правочину у відповідності до практики Верховного Суду; надано змістовну характеристику фіктивному правочину; з’ясовано сутність та ознаки удаваного правочину. Надано загальну характеристику фіктивному правочину, де з’ясовано, що фіктивний правочин не має наміру створити правовий наслідок, на відміну від фраудаторного правочину. Визначено, що видом фіктивного правочину є фраудаторний. Охарактеризований удаваний правочин як такий, що має на меті приховати інший правочин, що був вчинений його сторонами насправді. Удаваний правочин, як вказано у статті не має на меті створення певного юридично значущого результату, що навпаки має місце під час вчинення фраудаторного правочину. Зроблено висновки, що для удаваного правочину на відміну від фраудаторного правочину не характерна мета створити певний юридично значимий результат. Сторони у такому випадку домовляються про інші правові наслідки, які мають для них значення, ніж ті, що визначаються за їх волевиявленням в удаваному договорі. Наголошено, що виокремлення правочинів, що вчиняються на шкоду кредиторові в окрему групу фраудаторних є важливим кроком на шляху до розбудови України як правової держави, та створює передумови для законодавчого механізму правових наслідків застосування конструкції фраудаторності.