Правове регулювання прав та обов’язків батьків щодо майна дитини за законодавством України та держав Європейського Союзу: порівняльно-правове дослідження

Анотація

В науковій статті автор провів наукове дослідження особливостей правового регулювання прав та обов’язків батьків щодо майна дитини за законодавством України та держав Європейського Союзу. У науковій статті вказано, що для визначення прав та обов’язків батьків щодо майна дитини сімейне законодавство держав ЄС використовує категорії «піклування щодо майна дитини» або «управління майном дитини» і як правило включає в себе правомочності батьків щодо управління майном дитини, використання доходу від такого управління та коштів дитини, однак здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язків у цій сфері обмежується пріоритетом інтересів дитини перед інтересами інших членів сім’ї (доход від активів першочергово витрачається на управління такими активами та на утримання дитини, а лише потім – на утримання інших членів сім’ї; майно, придбане батьками за кошти дитини стає її власністю; правочини, що укладаються щодо майна дитини повинні укладатися в інтересах дитини, а в ряді випадків – з дозволу сімейного суду). Сімейне законодавство держав ЄС на відміну від сімейного законодавства України, застосовує правовий режим роздільності майна батьків та майна їх дітей. На відміну від сімейного законодавства України, яке передбачає необхідність надання згоди на вчинення окремих правочинів щодо майна дитини органами опіки та піклування, законодавство держав ЄС надає такі повноваження сімейному суду (Німеччина), судді із сімейних справ (Франція), суду із питань сім’ї та опіки (Польща), сирітському суду (Латвія), загальному суду (Чехія, Естонія). Французьке, латвійське та польське сімейне законодавство особливим чином визначають питання здійснення судового контролю за здійсненням управління майном дитини її батьками (не тільки через механізм надання згоди на укладення правочинів в інтересах дитини, а й через подання описів майна, що знаходиться в управлінні, змін до описів у разі істотної зміни вартості та обсягу такого майна, річного управлінського звіту із докладними відомостями про витрати на утримання разом із підтверджуючими документами для здійснення суддею із сімейних справ перевірки належності управління батьками майном їх дітей). Також цікавим є підхід польського та словацького законодавця, які не тільки визначають необхідність повернення майна дитини із управління, що здійснювалося її батьками, а й визначають конкретні строки повернення та наслідки його недотримання.