Референдна демократія в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення

Анотація

Стаття присвячена аналізу конституційно-правових засад всеукраїнського референдуму в Україні, розгляду практики його проведення, а також виявленню проблем у правовому регулюванні й механізмах реалізації.

У статті зазначається, що всеукраїнський референдум є важливим інструментом прямої демократії, що надає громадянам можливість впливати на прийняття рішень державного значення. Проте чинна правова база, яка регулює проведення референдумів в Україні, має суттєві нормативно-правові та процедурні недоліки, що створюють перешкоди для ефективної реалізації цього інституту. Недосконалість законодавства ускладнює проведення референдумів відповідно до демократичних стандартів, а політичні чинники можуть перешкоджати забезпеченню прозорості та неупередженості процесу. І вирішення цих проблем є необхідною умовою для розвитку стабільної системи прямої демократії в Україні.

У статті зазначається, що політична ситуація в Україні, включаючи питання верховенства права, війни на сході та економічної нестабільності, створює ризики для референдумів. Зокрема, існує ймовірність маніпуляцій з боку політиків або використання референдумів для підриву демократичних інститутів. Такі референдуми можуть спричинити додаткову суспільну поляризацію, особливо якщо питання будуть стосуватися суперечливих тем, як-от вступ до ЄС чи НАТО або статус мови.

Окреме місце виділяється можливим шляхам вдосконалення законодавчих норм для забезпечення ефективності та прозорості процесу референдуму. Зокрема, звертається увага на нормативні обмеження, процедурні недоліки та політичні виклики, що впливають на можливість реалізації референдумів у відповідності до демократичних стандартів. Розглядається питання відповідності українського законодавства міжнародним нормам і принципам проведення референдумів та аналізується зарубіжний досвід, який може бути корисним для вдосконалення правових основ всеукраїнського референдуму.

Законодавство України щодо референдумів в цілому відповідає міжнародним стандартам, однак потребує подальшої гармонізації для відповідності демократичним принципам і міжнародним нормам. Серед ключових рекомендацій міжнародних організацій, таких як Венеціанська комісія, виділяються прозорість процесу референдуму, забезпечення свободи вираження волі громадян та залучення парламенту до контролю за його проведенням.