Деякі теоретичні аспекти поняття правоохоронної функції держави як складової юридичної діяльності та її взаємозв’язок з юстицією

Анотація

У статті досліджується сутність правоохоронної функції держави як складової юридичної діяльності та державного управління, підкреслено важливість її інтеграції з іншими функціями державного апарату, такими як законодавча та адміністративна, для забезпечення комплексного підходу до державного управління.

Встановлено, що правоохоронна функція держави є ключовим елементом публічної влади, оскільки забезпечує баланс між інтересами суспільства, держави та особи. Зазначається, що ефективна реалізація правоохоронної функції є необхідною умовою для досягнення правопорядку, соціальної злагоди та гармонізації суспільних відносин. Автор статті аналізує наукові підходи до визначення правоохоронної функції та визначає, що в юридичній науці спостерігається неоднозначність у трактуванні поняття правоохоронної функції держави, не розв’язано проблему її співвідношення з таким державно-правовим феноменом як юстиція, недостатньо дослідженими залишаються критерії для визначення меж юстиції та правоохоронної діяльності в контексті сучасного розвитку правової системи.

У статті зазначається, що дослідивши поняття правоохоронної функції та юстиції, які надаються в літературі можна вказати на їх сутнісний зв’язок. Так, правоохоронну функцію держави розглядають як цілеспрямовану діяльність державного апарату, змістом якої є здійснення державних заходів з встановлення, забезпечення та охорони правопорядку, а також владне розв’язання суперечностей між законними й незаконними інтересами, що виступає як заперечення правопорушень та утвердження правопорядку. А з позицій широкого підходу, юстицію визначають як діяльність держави у встановлених межах, спрямовану на запобігання, виявлення й усунення порушень права, або систему органів та установ держави, основним завданням яких є реалізація державної правової політики, що спрямована на підтримання законності, захисту прав та свобод людини та громадянина, забезпечення функціонування системи правосуддя.

З огляду на це робиться висновок, що поняття юстиції значною мірою перетинається з поняттям правоохоронної функції, воно пов’язується з діяльністю тих органів, які традиційно відносять до правоохоронних органів.

Далі автор звертає увагу на те, що правоохоронна функція держави реалізується спеціально уповноваженими органами апарату держави через нормативно регламентовану правоохоронну діяльність, яка спрямована на захист прав і свобод людини, охорону прав та законних інтересів держави й недержавних організацій, боротьбу зі злочинами та іншими правопорушеннями. У той час юстиція охоплює не лише діяльність правоохоронних органів, але й включає механізми примусового виконання судових рішень, розслідування правопорушень, встановлення юридичних фактів та інші аспекти державного управління, які сприяють підтриманню законності. Тобто юстиція є сферою безпосередньої реалізації правоохоронної функції держави. При цьому зазначається, що межі юстиції мають визначатися межами правоохоронної функції.

Підсумовуючи, автор статті підтримує думку, що правоохоронну функцію держави слід розглядати як цілеспрямовану діяльність апарату держави, що полягає у впровадженні, підтриманні та захисті правопорядку, а також владне розв’язання суперечностей між законними й незаконними інтересами. У той час як юстицію пропонує визначати як особливу сферу (галузь) державного управління, в якій на основі принципу законності реалізується в сукупній діяльності публічно-владних органів та їх спеціалізованих установ правоохоронна функція держави.