Обмеження пасивного виборчого права: міжнародні стандарти, європейський досвід та актуальність для України

Анотація

Стаття присвячена аналізу правової природи встановлення обмежень пасивного виборчого права з точки зору міжнародних стандартів, практики Європейського суду з прав людини та їх актуальності для України. Розглянуто основні принципи міжнародного виборчого права, зокрема норми, закріплені в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, резолюції ООН, документах Ради Європи та ОБСЄ, які пояснюють загальні межі встановлення обмежень права бути обраним та визнання його допустимим.

Особливу увагу приділено аналізу практики Європейського суду з прав людини, який завдяки визнанню Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод як гнучкого та живого інструменту може здійснювати динамічне, ефективне тлумачення її положень. Було розглянуто та виокремлено сукупність необхідних умов, які мають бути дотриманні для визнання встановленого обмеження пасивного виборчого права таким, що відповідає принципам верховенства права і Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в цілому. Проаналізовано значення історичних, політичних та інших обставин, притаманних конкретній державі, які можуть слугувати обґрунтуванням застосування обмежуючих заходів, однак які мають бути предметом періодичного перегляду державою на предмет їх актуальності.

Окремий розділ статті присвячений аналізу суспільно-політичної ситуації України сьогодні, який актуалізує питання обмеження пасивного виборчого права не лише на підставі загальнопоширених виборчих цензів, але і з метою захисту національного суверенітету, територіальної цілісності держави та її демократичного порядку. Коротко проаналізовано та зазначено недоліки підходу обмеження права балотуватись на виборах, викладеного в законопроєкті № 9081, зокрема його невідповідності частинам другій та третій статті 76 Конституції України, що містять вичерпні вимоги до кандидатів у народні депутати України, які не можуть бути розширені законодавством. Окреслено спільну позицію Європейської комісії «За демократію через право» та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ) викладену у висновку щодо законопроєкту № 9081.