Взаємодія державної влади і місцевого самоврядування в Україні: проблеми становлення та напрямки вдосконалення

Анотація

В останні десятиліття в Україні відбуваються значні зміни в системі управління, спрямовані на підвищення ефективності органів влади та зміцнення ролі місцевих громад. В статті ґрунтовно досліджено історичну еволюцію взаємодії між органами державної влади та місцевого самоврядування в Україні, приділяючи особливу увагу сучасним процесам децентралізації, які розпочалися після Революції Гідності 2014 року. Децентралізація стала однією з ключових реформ спрямованих на модернізацію системи управління, оптимізацію розподілу ресурсів та повноважень, а також на зміцнення ролі місцевих громад. Це великий крок на шляху до демократичного розвитку та модернізації державного управління. Однак, аналіз свідчить, що реалізація цієї реформи супроводжується численними проблемами. Для пошуку ефективних рішень розв’язання визначених проблем здійснюється порівняльний аналіз українського та канадського досвіду. Канада, маючи довготривалу історію місцевого самоврядування, стала прикладом ефективної децентралізованої моделі управління.

Український досвід децентралізації, попри певні досягнення, залишається на етапі формування. Значні успіхи включають створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ), передачу фінансових ресурсів на місцевий рівень та покращення інфраструктури в окремих регіонах. Водночас виявлені недоліки свідчать про необхідність вдосконалення законодавчої бази, посилення прозорості розподілу ресурсів, а також активізації залучення громадян до процесів управління. Одним із ключових аспектів є розвиток інституту місцевого самоврядування, що потребує не тільки законодавчих змін, а й зміцнення кадрового потенціалу на місцевому рівні, незалежно від того, необхідно сприяти розвитку партнерських відносин між центральною та місцевою владою для забезпечення більш ефективного управління ресурсами та підвищення якості надання публічних послуг.

Сучасні процеси децентралізації стали поверненням до традицій місцевого самоврядування, адаптованих до потреб незалежної України. Вони враховують історичний досвід та міжнародну практику, що дозволяє створювати більш гнучку та ефективну систему управління, яка здатна реагувати на виклики сьогодення.