Комунікація громадянського суспільства й судової влади: методологічні підходи дослідження

Анотація

У статті здійснюється обґрунтування філософсько-світоглядних підходів у дослідженні комунікації громадянського суспільства й судової влади, таких як: цивілізаційний, діалектичний, аксіологічний, антропологічний, комунікативний, у межах яких осмислення комунікації громадянського суспільства й судової влади здійснюється у безпосередньому зв’язку з цивілізаційною приналежністю країни, її культурою, людиною, її сутністю, потребами, цінностями та іманентно пов’язано з конструктивно-ціннісною, інтерпретаторською та критичною функціями. Доведено, що відображенням філософсько-світоглядного підходу у праві є певний тип праворозуміння, який спрямовує на тлумачення функціонування громадянського суспільства як сфери культури та реалізації потреб людини, важливого критерію цивілізаційного розвитку, а діяльність судової влади у нерозривному зв’язку з правосуддям, справедливістю, правами людини. Цивілізаційний підхід дозволяє враховувати різноманіття культур, їх самобутність і унікальність, які впливають на зміст і особливості комунікації громадянського суспільства й судової влади; діалектичний підхід спрямовує на дослідження комунікації громадянського суспільства й судової влади крізь призму законів і категорій діалектики (таких, як: закон єдності й боротьби протилежностей, категорій: «сутність і явище», «зміст і форма», «можливість і дійсність» та ін.); аксіологічний і антропологічний підходи закладають підґрунтя для розуміння природи, змісту, ролі й значення комунікації для людини, її цінності та співвідношенням з іншими цінностями та сутнісними елементами життєдіяльності людини, без яких її існування та розвиток є неможливими; комунікативний, який спрямовує на взаємне визнання суб’єктів, які здійснюють правову комунікацію і в ході подібного визнання конституюють правовий статус один одного. Наголошується, що обґрунтовані світоглядно-методологічні підходи не є вичерпними і поряд із ними методологія дослідження охоплює предметно обумовлені загальнонаукові, конкретно-наукові підходи, методи і засоби пізнання, які у своїй сукупності та взаємодоповнюваності забезпечують комплексний загальнотеоретичний характер дослідження комунікації громадянського суспільства й судової влади в Україні, що й стане предметом подальшого дослідження.