Професійна культура юриста: загальний аналіз

Анотація

Представники юридичної професії повинні виступати прикладом для громадян у дотриманні закону, етики та справедливості, а їх професійна культура має бути взірцем високих стандартів і складати основу для формування авторитету правника та довіри до нього з боку суспільства. Вказане виводить на перший план проблему професійної культури представників юридичної професії та актуалізує потребу її теоретичного дослідження. Дана наукова публікація присвячена окресленню сутності та висвітленню складових професійної культури юриста як необхідної умови його професійної успішності.

В роботі проаналізовано загальне поняття професійної культури юриста, визначено етапи її формування та закцентовано увагу на багатовимірності вказаної категорії. Проаналізовано підходи до розкриття змісту та складових елементів, що формують професійну культуру правника. Відзначено, що професійна культура юристів є комплексом різних видів культур серед яких зосереджено увагу на таких основних рівнях як: правова, політична, моральна, психологічна, естетична, економічна, екологічна, релігійна, педагогічна та фізична.

Якщо наявність в складі професійної культури юриста правової, моральної, політичної, психологічної, естетичної субкультур особливих дискусій в наукових колах не викликає, то щодо релігійної, екологічної, педагогічної та фізичної в публікації наведено ряд аргументів, щодо їх вагомого значення для успішного здійснення юристом належних йому повноважень та виконання необхідних завдань.

В роботі сформульовано висновок, що професійна майстерність правника залежить від наявності в нього комплексної системи розвинених індивідуальних субкультур (правової, моральної, психологічної, естетичної, політичної, економічної, екологічної, педагогічної, релігійної, фізичної та іншого характеру), що забезпечує його здатність належно виконувати свої професійні завдання. Звісно, стрижнем є саме правова культура, відтак значення та ієрархію вищезгаданих рівнів (субкультур) буде диференційовано залежно від особливостей функціональних повноважень відповідної юридичної спеціальності та конкретних завдань, які покладатимуться на юриста.