Загальна характеристика доказів у міжнародних кримінальних трибуналах ad hoc (МКТЮ, МКТР, МЗМКТ)

Анотація

У статті надана загальна характеристика доказів у Міжнародному кримінальному трибуналі щодо колишньої Югославії, Міжнародному кримінальному трибуналі щодо Руанди та Міжнародному залишковому механізмі для кримінальних трибуналів.

Звертається увага, що Югославський та Руандійський трибунали, засновані Радою Безпеки ООН на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН; причинами створення цих трибуналів були найбільш зухвалі порушення прав людини у формі вчинення міжнародних злочинів. У резолюції, якою був заснований Югославський трибунал, Рада Безпеки ООН висловила занепокоєння щодо багаточисельних повідомлень про масштабні і зухвалі порушення міжнародного гуманітарного права, які були на території колишньої Югославії й, зокрема, у Боснії та Герцеговині та ставила метою покласти край таким злочинам та вжити ефективні заходи щодо віддання суду осіб, які відповідальні за згадані злочини. Оскільки як МКТЮ так і МКТР були створені як тимчасові трибунали ad hoc, після припинення їх функціонування нерозглянуті справи було передано до новоутвореного органу – МЗМКТ з тією ж юрисдикцією, якою раніше володіли МКТЮ та МКТР. Зроблено висновок, що прийняті у МКТЮ, МКТР та МЗМКТ правила доказування є унікальними. Вони були сформовані на засадах консенсусу між національними правовими системами, які належать до правових сімей загального та цивільного права. Підкреслено, що МКТЮ та МКТР, а пізніше й МЗМКТ встановили досить м’які та гнучкі правила допустимості доказів. У разі, якщо у Правилах процедури та доказування МКТЮ, МКТР чи МЗМКТ відсутні відповідні норми, що врегульовували правила доказування, Палата, що розглядає справу має право застосовувати такі правила, які найкраще сприяють справедливому вирішенню справи, що розглядається, і відповідають духу Статуту та загальним принципам права.

Окрему увагу приділено принципу рівності сторін та його ролі у збирані та подані доказів у міжнародних кримінальних трибуналах ad hoc.