Модернізація національних судових систем в контексті міжнародно-правових стандартів

Автор(и)

  • С. В. Кулик докторант кафедри міжнародного та європейського права факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.4.41

Ключові слова:

міжнародні стандарти, судові органи, судова система, правосуддя, конституційно-правове регулювання

Анотація

Вказується, що важливим є зарубіжний досвід модернізації національних судових систем шляхом втілення міжнародних стандартів у конституційні закони на виконання положення Європейської Хартії про статус суддів 1998 року (далі ‒ Європейська Хартія), де визначено, що «у кожній європейській державі основні засади поведінки суддів викладено у внутрішніх нормах на найвищому рівні, а основні положення принаймні на законодавчому рівні». Звертається увага на необхідність імплементації цього стандарту підтверджено в іншому міжнародному документі, а саме: у Пояснювальній записці до Європейської хартії про статус суддів від 10 липня 1998 р., в якій читаємо: «Основні засади, на яких ґрунтується закон про статус суддів, що визначає гарантії компетентності, незалежності та неупередженості суддів і судів, мають бути прийнятими в нормативних актах на вищому рівні, тобто в Конституції, у випадку європейських держав, які створили такий повний труднощів і неточностей основний текст.

Автор коментує вище наведені положення. По-перше, у Європейській Хартії та Пояснювальній записці, яка має статус Модельного кодексу, в імперативній формі (застосовано такі словосполучення як: «у кожній європейській державі», «мають бути прийнятими») визначено про обов’язковість втілення міжнародного стандарту в нормативні акти на вищому рівні, тобто в Конституції. По-друге, цей стандарт має бути визначеним «у кожній європейській державі», тобто жодна європейська держава не може ухилитися від виконання стандарту або проігнорувати його. Але, виникає питання: чи йдеться про всі країни Європи (географічний підхід) чи тільки держави Ради Європи або Європейського Союзу або держави-підписанти Європейської Хартії (інституційний підхід)? По-третє, у Пояснювальній записці визнано факт того, що основний текст Європейської Хартії повний труднощів і неточностей, тобто виваженість та чіткість юридичних формулювань могла б бути кращою. А де гарантії того, що текст Пояснювальної записки (Модельного закону) також не містить неточностей або двозначностей?

Відзначається, взагалі тексти кожного міжнародного документу «страждають» від двозначностей та неточностей, а з часом потребують часткового доповнення або повного перероблення. На поглядавтора надання оціночних суджень у міжнародному документі про інший документ є некоректним і зайвим. Фактично ці претензії мають бути адресовані не до самого документу, а до тих, хто його розробляв, приймав та підписував.

Посилання

Європейська Хартія про статус суддів. Лісабон, 10 липня 1998 року. URL: https://court.gov.ua/userfiles/05.pdf.

Пояснювальна записка до Європейської хартії про статус суддів від 10 липня 1998 року (Модельний кодекс). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a46#Text.

Suomen perustuslaki.11.6.1999/731. Hallinnonala: Oikeusministeriö. Voimaantulo: 01.03.2000. URL: https://www.finlex.fi/fi/laki/ajantasa/1999/19990731.

Городовенко А. Загальні засади конституційної модернізації судової системи як об’єктивного суспільно-правового процесу. Актуальні проблеми правознавства. Випуск 1 (13). 2018 р. С. 73–79. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/28836/1/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-25