Проблемні аспекти реалізації економічних санкцій в Європейському Союзі

Анотація

У статті розглядаються питання реалізації економічних санкцій, які, з огляду на неспроможність Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, заблокованої правом вето Росії, виконувати свою основну функцію підтримання міжнародного миру та безпеки, стали одним з ключових інструментів забезпечення дотримання норм міжнародного права. Головну увагу приділено реалізації економічних санкцій Європейського Союзу (ЄС), який, поряд із Сполученими Штатами Америки, наразі виступає провідним адресантом цих примусових заходів. Вибір цього міжнародного актору пояснюється прагненнями України до членства в ЄС, обов’язковою умовою якого є системна адаптація національного законодавства до законодавства ЄС, а також важливістю забезпечення ефективної реалізації економічних санкцій, які, на сьогодні, представляють собою чи не єдині дієві засоби впливу на порушників норм міжнародного права. У зв’язку з цим, ця стаття визначає своєю метою аналіз практики реалізації економічних санкцій в ЄС та виявлення проблемних аспектів, що впливають на ефективність цих примусових заходів.

Задля досягнення визначеної мети, у процесі реалізації економічних санкцій в ЄС було виокремлено три етапи: етап ініціювання і введення санкцій, етап їх імплементації та етап моніторингу й оцінки ефективності.

Встановлено, що для етапу ініціювання та введення економічних санкцій першочерговими викликами є досягнення консенсусу між державами-членами ЄС щодо ухвалення рішень про запровадження санкцій, що може бути ускладнено через розрізнені політичні інтереси окремих європейських країн, своєчасне ухвалення відповідних правових актів Ради ЄС, а також їх законність. Натомість, етап імплементації обмежувальних заходів ЄС характеризується відсутністю уніфікованого підходу до імплементації економічних санкцій у національні правопорядки держав-членів ЄС, що перешкоджає ефективному виконанню санкційних режимів. На етапі моніторингу та оцінки ефективності економічних санкцій виявлено проблеми, повʼязані з браком ресурсів у держав-членів ЄС для належного виконання обовʼязків щодо звітування перед Європейською комісією про стан імплементації санкційного законодавства ЄС, складністю та розпливчатістю актів ЄС в сфері застосування обмежувальних заходів, нечітким визначенням цілей економічних санкцій, а також відсутністю єдиної системи оцінки ефективності санкційних заходів. Автор підкреслює, що ці фактори негативно впливають на досягнення завдань цього етапу, що в подальшому негативно відображається на ефективності реалізації обмежувальних заходів ЄС в цілому.

Стаття робить акцент на тому, що виявлені недоліки практики реалізації економічних санкцій в ЄС можуть слугувати основою для вдосконалення вітчизняного санкційного законодавства та підвищення ефективності його реалізації. Зокрема, рекомендується розробити механізми для моніторингу та оцінки ефективності санкцій, запровадити відповідальність за порушення санкційного законодавства та уповноважити відповідний орган державної влади на надання роз’яснень щодо дотримання норм санкційного законодавства.