Сучасні можливості окремих видів судових експертиз у протидії злочинам проти інформаційної безпеки України

Автор(и)

  • В. В. Колонюк аспірант аспірантури і докторантури Національної академії Служби безпеки України, Україна https://orcid.org/0009-0008-5684-7442
  • В. О. Ходанович доктор юридичних наук, старший дослідник, Національна академія Служби безпеки України, Україна https://orcid.org/0000-0002-0383-1788

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.4.22

Ключові слова:

інформаційна безпека, злочини проти інформаційної безпеки держави, екстремізм, досудове розслідування, кримінальні провадження, експертні дослідження, висновок експерта

Анотація

У статті розглядаються сучасні можливості окремих видів судових експертиз у протидії злочинам, що посягають на інформаційну безпеку України. Звертається увага на необхідності захисту інформаційної структури держави, що покликана забезпечити захищеність і, як наслідок, сталість та стійкість основних сфер життєдіяльності, зокрема, державного і військового управління, економіки, науки, а також суспільної свідомості від небезпечних дестабілізуючих і руйнівних інформаційних впливів. Підкреслюється, що розповсюдження деструктивних матеріалів становить загрозу національним інтересам України, оскільки здатне спровокувати значні соціальні конфлікти в економічній, політичній, релігійній та інших сферах суспільного життя, а також посягнути на конституційний лад, територіальну цілісність і незалежність держави, національну свідомість її населення.

Окремо зазначається, що саме текст і невербальні компоненти екстремістських матеріалів є головним предметом дослідження і основним джерелом доказів за кримінальними провадженнями про злочини проти інформаційної безпеки України. Судовий експерт-лінгвіст встановлює, чи є в конкретному тексті власне заклики і яким є їхній зміст, спрямованість, який вони мають характер та на яку аудиторію розраховані тощо. До того ж, визначення смислової направленості спірного тексту є попередньою й обов’язковою умовою юридичної оцінки діяння як протиправного і це дає підстави для проведення досудового розслідування. Тлумачення й інтерпретація смислу усного висловлювання або письмового тексту потребує обов’язкового залучення спеціальних лінгвістичних знань не лише у випадках використання маніпулятивних прийомів мовленнєвого впливу на аудиторію, а й для виявлення рефлексованої аудиторією пропаганди, закликів до вчинення тих або інших дій, загроз і підбурювання, виправдання чи обґрунтування необхідності здійснення протиправної діяльності.

Висловлюється думка, що перед залученими до участі в досудовому розслідуванні експертами постає питання не лише встановлення змістового наповнення тексту, а й його спрямованості, використаних конкретних засобів впливу на читача або аудиторію з метою спонукання до певних протиправних і на шкоду інтересам держави дій. Тобто вирішуються питання психологічного впливу шляхом оприлюднення закликів за допомогою мовленнєвих засобів. У статті звертається увага на доцільність саме комплексного психолого-лінгвістичного дослідження об’єктів комунікації. Підкреслюється, що в психолого-лінгвістичній експертизі необхідно формувати запитання до експерта так, щоб у ньому було відображено лінгвістичні та психологічні аспекти тих феноменів, котрі у праві мають назву, яка передається в словесній формі і певним чином. Окремо зазначається, що експертний висновок як лінгвістичної, так і психолого-лінгвістичної експертизи в жодному разі не повинен містити в собі юридичної оцінки, котру вправі давати лише орган досудового розслідування, сторона захисту та суд.

Посилання

Ходанович В.О. Аспекти досудового розслідування злочинів проти основ національної безпеки України. С. 426–429. URL: https://elar.naiau.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/3576f5db-a505-4ace-bfb2-0d5304e1ad0f/contentc.

Гора І.В., Колесник В.А. Актуальні питання криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів проти інформаційної безпеки держави. Криміналістика і судова експертиза: міжвідом. наук.-метод. зб. Київ: Вид-во Ліра-К., 2024. Вип. 69. DOI: 10.33994|kndise. С. 20–34.

Щербаковський М.Г. Напрями використання судових експертиз у кримінальному процесі. Криміналістика і судова експертиза: міжвідом. наук.-метод. зб. К., 2016. Вип. 61. С. 24–30.

Черняк А.М. Використання спеціальних знань при дослідженні текстів із закликами до підриву конституційного ладу, порушення територіальної цілісності і недоторканості України. Вісник кримінального судочинства. 2022. № 3-4. С. 101–111. DOI: https://doi.org/10.17721/2413-5372.2022.3-4/101.

Загнітко А.П. Семантико-текстуальна експертиза сучасних пропагандистських текстів: новітні підходи. Криміналістика і судова експертиза: міжвідом. наук.-метод. зб. Київ: Видавництво Ліра-К., 2024. Вип. 69. С. 298–305. DOI: 10.33994|kndise.2024.69.28.

Чечіль Ю.О., Сербіненко О.Л., Ярош А.О. Актуальність та проблемні питання проведення психологічної та семантико-текстуальної експертиз, що призначаються до експертних установ у рамках кримінальних проваджень щодо розслідування злочинів в умовах збройної агресії РФ. Криміналістика та судова експертиза у ХХІ столітті: матеріали всеукр. наук.-практ. семінару (Київ, 30 травня 2024 р.) Київ: ДНДЕКЦ МВС України, 2024. С. 267–272.

Ходанович В.О. Роль судово-авторознавчої та психолінгвістичної експертизи в доказуванні у кримінальних провадженнях про злочини екстремістської спрямованості. Актуальні проблеми доказування у кримінальному провадженні: матер. Всеукр. наука-практ. інтернет конф. Одеса: Юридична література, 2013. С. 366-367.

Ковкіна Є.В., Фесюнін В.М. Межі компетенції судових експертів у комплексній психолого-лінгвістичній експертизі мовлення. Судова експертиза в контексті відновлення України. ІІІ Всеукраїнський форум судових експертів: Матер. ІІІ всеукр. наук.-практ. конф. (Львів, 9 червня 2023 р.). Київ: Вид-во Ліра-К, 2023. С. 89–93.

Єгорова Т.М. Завдання психологічного дослідження у складі комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи у кримінальних провадженнях за фактами колабораційної діяльності. Експертне забезпечення розслідування фактів колабораційної діяльності: мат-ли Міжнар. наук.-практ. кругл. столу (Київ, 23.06.2022). Львів; Торунь, 2022. С. 37–42.

Литвиненко Е.С., Стромило А.П. Визначення ознак використання маніпулятивних технологій у мовленнєвій діяльності під експертних осіб у судових психолого-лінгвістичних експертизах у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки. Криміналістика і судова експертиза: міжвідом. наук.-метод. зб. Київ: Вид-во Ліра-К., 2024. Вип. 69. С. 679–689. DOI: 10.33994|kndise.2024.69.28.

Браїлко Ю.І. Мультимодальний текст як об’єкт судової експертизи в кримінальних провадженнях за фактами колабораційної діяльності. Експертне забезпечення розслідування фактів колабораційної діяльності: мат-ли міжнар. наук.-практ. кругл. столу (Київ, 23.06.2022). Львів; Торунь, 2022. С. 12–17.

Єгорова Т.М., Браїлко Ю.І., Кисла Н.В. Актуальні проблеми постановки завдань у судових лінгвістичних і комплексних психолого-лінгвістичних експертизах, призначених у кримінальних провадженнях щодо інформаційної безпеки держави. Судова експертиза в контексті відновлення України. ІІІ Всеукраїнський форум судових експертів: Матер. ІІІ всеукр. наук.-практ. конф. (Львів, 9 червня 2023 р.); Київ: Вид-во Ліра-К, 2023. С. 94–98.

Crystal D. Language and the Internet. Cambridge: University press, 2001. 272 р.

Вжещ Я.Л. Інтернет-дискурс: проблема визначення поняття, особливості структури. Київ: Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2012. № 14(249), С. 15–19.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-25

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність