Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини під час кримінального провадження

Анотація

Презумпція невинуватості є важливим бастіоном проти судових помилок та зловживань владою. Вона гарантує, що особи не будуть покарані без ґрунтовних і юридично встановлених доказів їхньої вини. Це також гарантує неупередженість судової системи, уникаючи упередженого визначення результату судового розгляду. На практиці презумпція невинуватості передбачає, що сторона обвинувачення повинна довести свою винуватість, що обвинувачений не зобов’язаний доводити свою невинуватість, а будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого.

Презумпція невинуватості є одним з основоположних принципів нашої судової системи. Вона врівноважує необхідність покарання за правопорушення з необхідністю захисту прав особистості. Судова практика встановила ряд вимог, щоб не спотворити презумпцію невинуватості. Серед них – необхідність наявності достатніх та обґрунтованих викривальних доказів, а також дотримання основоположних прав обвинуваченого під час кримінального процесу. Проаналізовано національну судову практику, яке визначає стадії кримінального процесу та основні положення презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку, виходячи із положень презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, зокрема, в силу ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.