Поняття збирання доказів сторонами кримінального провадження

Автор(и)

  • О. Л. Дульський доктор філософії в галузі права, Заслужений юрист України, докторант Національної академії внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4711-1106

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.4.11

Ключові слова:

пізнання, знаходження, сприйняття, витребування, вилучення, збереження, фіксація, суб’єкт

Анотація

Збирання доказів є першою, важливою складовою у забезпеченні процесу доказування у кримінальному провадженні. Його зміст полягає у пошуку фактичних даних, які дозволять встановити обставини кримінального правопорушення та забезпечити об’єктивність у досягненні завдань кримінального провадження. Зважаючи на особливості діяльності уповноважених суб’єктів, які залучаються до доказування, є потреба у формуванні належних теоретичних основ окресленої діяльності, що забезпечить ефективне правозастосування.

Мета даної статті – визначити зміст поняття «збирання доказів сторонами кримінального провадження» шляхом тлумачення його складових елементів.

У роботі проаналізовано основні сформовані науковцями поняття щодо визначення дефініції «збирання доказів», які певним чином відрізняються між собою. Здійснено лінгвістичне тлумачення таких понять як «збирання» та «доказ». Обґрунтовано, що поняття «збирання доказів» може включати в себе такі елементи як: пізнання, знаходження, сприйняття, витребування, вилучення, збереження та фіксація. Визначено їх дефініції та звернено увагу на їх функції у кримінальній процесуальній діяльності під час збирання доказів.

Проведений аналіз засвідчив, що під час формування визначення поняття «збирання доказів» сторонами кримінального провадження: 1) доцільно застосовувати такий його елемент як «знаходження», який охоплює такі терміни як «пошук», «виявлення», «отримання», «одержання» та які окремі науковці визначають їх як самостійні елементи процесу збирання доказів і вживають поряд із терміном «знаходження»; 2) між такими термінами як «фіксація» та «закріплення», що є синонімами, слушно вживати як елемент діяльності зі збирання доказів саме «фіксацію», адже він є ширшим за змістом.

Підсумовано, що збирання доказів сторонами кримінального провадження являє собою пізнавальну діяльність уповноважених на це суб’єктів, яка полягає у знаходженні, сприйнятті, витребуванні, вилучені, збережені, фіксації фактичних даних, які мають значення для кримінального провадження, відповідно до нормативно-правових актів, рішень Конституційного Суду України, постанов Пленуму Верховного Суду та враховуючи практику Європейського суду з прав людини.

Посилання

Погорецький М.А. Нова концепція кримінального процесуального доказування. Вісник кримінального судочинства України. № 3. 2015. С. 63–79.

Погорецький М.А. Сучасні концепції кримінального процесуального доказування. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. до 100-річчя від дня народження проф. М.В. Салтевського (Харків, 8 листопад 2017 р.) / Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2017. С. 309–312. URL: https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/08_11_2017/pdf/146.pdf.

Фаринник В.І. Особливості формування доказів та доказування в кримінальному судочинстві України: метод. рек. Харків : Фактор, 2013. 93 с.

Гвоздік О., Старенький О. Логіка формування доказової бази в кримінальному провадженні. Філософські та методологічні проблеми права. № 2 (24). 2022. С. 59–63.

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. Верховна Рада України: веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

Словник української мови. Академічний тлумачний словник: у 11 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства; за ред. І. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1972. Т. 3. С. 434. URL: http://sum.in.ua/s/zbyrannja.

Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду : Наказ ГПУ, МВС, Державної податкової адміністрації України, СБУ, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України № 51/401/649/471/23/125 від 27 серп. 2010 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0051900-10#Text.

Словник української мови. Академічний тлумачний словник: у 11 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства; за ред. І. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1971. Т. 2. С. 350. URL: http://sum.in.ua/s/dokaz.

Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України : підручник. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ: Либідь, 1999. 536 с.

Докази та доказування у кримінальному провадженні: навчальний посібник / Р.І. Благута, Ю.В. Гуцуляк, О.М. Дуфенюк та ін. Львів: ЛьвДУВС, 2018. 272 с.

Левковець С.В. Вимоги до сучасних термінів: матеріали XLVII студ. наук.-практ. конф. (Харків, 17–20 грудня 2012 р.). Харків: Укр. інж.-пед. акад. 2012. Ч. 5. Т. 1: Секції: Економіки та організації діяльності суб’єктів господарювання; Українознавства і політології. С. 77.

Обрізан Н.М. Захисник як суб’єкт доказування в кримінальному процесі: дис. канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ. 2008. 235 с.

Добруцький І., Федоров І. Суб’єкти кримінального провадження: лекція. Одеса. ОДУВС. 2018. 52 с. URL: https://oduvs.edu.ua/wp-content/uploads/2016/09/Lektsiya_-_3-3.pdf.

Хабло О.Ю., Конюшенко Я.Ю., Чурікова І.В. Кримінальний процес: мультимед. навч. посіб. Київ. 2016. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/public_html/lections/lection10_1.html.

Суб’єкти кримінального процесу: Кримінальний процес. «Jure». Український юридичний портал: веб-сайт. URL: http://jure.in.ua/tema-4-sub-yekty-kryminalnogo-protsesu/.

Назаров В.В. Кримінальний процес України: навч. посіб. Київ: ФОП О.С. Ліпкан, 2013. 488 с.

Криміналістика: підручник / за ред. В.В. Тищенка. Одеса: Вид. Дім «Гельветика», 2017. 556 с.

Затенацкий Д. Идеальные следы в криминалистике. Проблеми законності. № 78. 2006. С. 175–181.

Капліна О.В. Збирання доказів сторонами кримінального провадження за КПК України. Актуальні проблеми доказування у кримінальному провадженні: матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (Одеса, 27 листопада 2013 р.). Одеса, 2013. С. 223–229.

Сербін М.М. Доказування у кримінальному провадженні: лекція. Дніпро. ДДУВС. 2016. 182 с.

Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 лип. 2012 р. № 5076-VI. Верховна Рада України: веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text.

Метелев О.П. Збирання цифрової інформації як окремий спосіб отримання доказів під час кримінального провадження. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія право. 2020. Вип. 60. С. 177–180.

Тертишник В.М. Кримінальний процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар. Вид. 20-те, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2023. 1120 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. 1736 с.

Байдеріна Ю.О. Технологія збирання доказів. Актуальні проблеми доказування у кримінальному провадженні: матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (Одеса, 27 листопада 2013 р.). Одеса: «Юридична література», 2013. С. 269–272.

Ковальчук С.О. Структура та зміст збирання доказів як етапу їх формування під час кримінального процесуального доказування. Південноукраїнський правничий часопис. 2018. № 4. Т. 2. С. 103–107.

Збирання доказів у кримінальному процесі. Мего-Інфо Юридичний портал № 1: веб- сайт. URL: http://mego.info/%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2-%D1%83-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96?page=2.

Гончаренко В.Г. Доказування в кримінальному провадженні: наук.-практ. посіб. / Акад. адвокатури України. Київ: Прецедент, 2014. 42 с.

Вапнярчук В.В. Форми вияву доказування суб’єкта в об’єктивному навколишньому світі. Право і суспільство. № 4/4. 2015. С. 215–223.

Кримінальний процес: підручник / Ю.М. Грошевий, В.Я. Тацій, А.Р. Туманянц та ін.; за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної, О.Г. Шило. Харків: Право, 2013. 824 с.

Скільська Л.Д. Кримінально-процесуальні та тактико-криміналістичні особливості фіксації результатів огляду місця події: дис. канд. юрид. наук: 12.00.09 / Прикарпатський нац. ун-т ім. Василя Стефаника 2010. 221 с.

Жданова І.В. Професійно-психологічна підготовка працівників слідчих підрозділів: навч. посіб. Харків. ХНУВС. 2014. 516 с.

Король В., Мельник В. Пізнавальна та посвідчувальна діяльність слідчого як структурні елементи кримінально-процесуального доказування. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Вип. 33. Т. 2. 2015. С. 148–152.

Правозастосування: навч. посіб. / О.А. Назаренко та ін. / за заг. ред. С.Д. Гусарєва. Київ: НАВС, ФОП Маслаков, 2020. 160 с.

Півненко В.П. Прокурорський нагляд в Україні : навч. посіб. Харків, 2008. 304 с.

Дульський О.Л. Правові основи збирання доказів стороною обвинувачення у кримінальному провадженні. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія Право. № 74/2. 2020. С. 92–100.

Чорноус Ю.М., Гвоздюк В.В. Засади проведення слідчих (розшукових) дій у контексті практики Європейського суду з прав людини. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. № 1 (19). 2020. С. 95–101. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/20013/1/document%20%2810%29.pdf.

Словник синонімів української мови: веб-сайт. URL: https://1675.slovaronline.com.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-25

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність