Предмет і система криміналістики в поглядах Ганса Гросса

Анотація

Стаття присвячена проблемі систематизації криміналістичних знань. Відзначається, що в сучасних умовах вона вирішується шляхом створення двох відносно відокремлених теорій – вчення про предмет і вчення про систему криміналістики. Обґрунтовується теза про ключову роль у конструюванні системи криміналістики чіткого визначення її предмета та його структури. Предмет криміналістики є системно утворюючим фактором для змісту цієї науки. Це обумовлює необхідність об’єднання даної проблематики в межах єдиного криміналістичного вчення. Підкреслюється значущість для формування такого вчення використання історичного методу дослідження.

З цієї позиції аналізується історична пам’ятка кінця XIX – початку ХХ століття – наукова праця Ганса Гросса «Керівництво для судових слідчих суддів як система криміналістики». Підкреслюється, що ця книга мала багато видань в різні роки і здобула надзвичайну популярність серед слідчих, прокурорів, суддів різних країн світу. Звертається увага, що даним науковим твором фактично було закладено фундамент криміналістики, на якому ця наука розвивалася в наступні роки. Цей розвиток відбувався як в практичному, так і в теоретичному аспектах. З урахування цього стверджується, що погляди Ганса Гросса щодо предмета і система криміналістики не втратили свого значення і в дійсний час. Зазначається, що їх аналіз дозволяє сучасним дослідникам зорієнтуватися у низці проблемних питань розвитку криміналістики, оцінити сучасні уявлення про шляхи їх вирішення. Зокрема, відзначаються дві ідеї видатного вченого: 1) криміналістика має своїм предметом вивчення двох видів діяльності – кримінальної діяльності і діяльності слідчого, що знаходить відображення в системі знань цієї науки; 2) система криміналістики має складатися із загальної та особливої частин за прикладом кримінального права, практична реалізація положень якого у судочинство здійснюється саме через криміналістику. Стверджується, що ці ідеї є цілком обґрунтованими і продуктивними та заслуговують на подальший їх розвиток з урахуванням сучасних наукових процесів.