Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками: аналіз практики застосування ст. 161 Кримінального кодексу України

Анотація

У статті проаналізовано практику розгляду справ за ст. 161 Кримінального кодексу (далі – КК) України, яка передбачає відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками. Під час моніторингу судових рішень, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень за період з 1 січня 2019 р. по 31 серпня 2024 р., було виявлено 45 обвинувальних вироків.

Встановлено, що більшість осіб було засуджено за ч. 1 ст. 161 КК України. Виявлено найбільш типові форми дій як ознаки об’єктивної сторони цього злочину, найбільш поширені способи їх вчинення та низку «традиційних» кримінальних правопорушень, які вчиняються в сукупності з даним злочином. Зокрема з’ясовано, що найбільш поширеними формами дій були ті дії, які були спрямовані на розпалювання національної, релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності українців та євреїв. Адресатом дій, що полягали в образі почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, були прихожани Православної Церкви України.

На основі аналізу вироків виявлено певні тенденції щодо призначення покарання винним особам. Помічено, що в більшості випадків найчастіше призначався штраф у розмірі від 200 н.м.д.г. до 600 н.м.д.г., а також те, що, призначаючи позбавлення волі, суди активно застосовували інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З метою з’ясування характерних рис особи злочинця здійснювався аналіз даних звіту “Про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення” за 2017–2023 рр. У результаті цього було узагальнено соціально-демографічні та кримінально-правові ознаки особи винного. Зокрема, з’ясовано кількість виявлених за ст. 161 КК України осіб, їх структуру за статтю, віком, громадянством, освітою, зайнятістю, наявністю/відсутністю судимості, особливостями вчинення злочину (вчинення у співучасті, у стані сп’яніння). Окремі ознаки, а саме: місце народження особи, сімейний стан, було встановлено на основі моніторингу вироків. У результаті узагальнення цих даних окреслено портрет особи злочинця.