Кримінальна відповідальність за діяння з майном, одержаним кримінально протиправним шляхом: системний аналіз унормування та розмежування складів

Анотація

У статті здійснено системний аналіз норм кримінального закону України про відповідальність за діяння з майном, одержаним кримінально протиправним шляхом. Як результат виокремлено сукупність кримінально-правових норм про такі діяння. Об’єднує таку систему норм спільність: діянь – спрямованих на набуття чи здійснення прав власності щодо майна, одержаного кримінально протиправним шляхом або спрямованих на приховування їх незаконного походження (як спосіб приховування предикатного (первинного) кримінального правопорушення загалом); суспільно небезпечного наслідку («вливання» кримінально протиправних доходів в законний обіг), загальні ознаки суб’єкта та умисна форма вини (окрім необережності, яка можлива при легалізації майна, одержаного злочинним шляхом – ст. 209 КК України).

До кримінально-правових норм про діяння з майном, одержаним кримінально протиправним шляхом, сукупність яких має ознаки так званої асоціації кримінально-правових норм, віднесено норми, передбачені: ч. 5 ст. 27 КК України (як ознака пособника); статтями 198, 396 КК України (як ознака причетності до кримінального правопорушення); статтями 199, 209, 256, 306 КК України (так звані вторинні самостійні склади кримінальних правопорушень).

Основною розмежувальною ознакою діяння з майном, одержаним кримінально протиправним шляхом, у складі співучасті (ч. 5 ст. 27 КК України), а також при причетності (ст.ст. 198, 396 КК України) та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК України) визнавати ту ознаку, що в при легалізації йдеться виключно про законодавчо визначені види майна чи майно визначеної вартості, що при цьому супроводжується пороговими чи підозрілими правочинами чи фінансовими операціями. Субсидіарне застосування Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року № 361-IX є обов’язковим для встановлення змісту ознак складу «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом» (ст. 209 КК України).

Відповідно набуття власності на інше майно (що не є предметом правочинів та фінансових операцій, які є об’єктом фінансового моніторингу) чи здійснення правомочностей права власності щодо такого охоплюється інститутом співучасті (якщо особа заздалегідь обіцяла вчинити такі діяння) або інститутом причетності до предикатного кримінального правопорушення, передбачених статтями 198, 396 КК України (якщо особа заздалегідь не обіцяла вчинити такі діяння).