Форми і способи легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, при визначенні об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України

Анотація

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення – це елемент складу злочину, за яким у переважній більшості одне кримінальне правопорушення відрізняється від іншого. Особлива частина Кримінального кодексу (далі – КК) України включає ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом». Законодавець описав в диспозиції цієї статті Особливої частини КК насамперед ознаки об’єктивної сторони кримінального правопорушення. А оскільки зміст ознак цього елементу часто є критерієм розмежування суміжних складів кримінальних правопорушень, з’ясування складових елементів об’єктивної сторони складу, передбаченого ст. 209 КК України, забезпечує точну правову оцінку суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 209 КК України.

Легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом або «відмивання» грошей – це дії, внаслідок яких кошти, отримані від нелегальних/кримінальних дій проводяться через фінансову систему таким чином, щоб виникло враження, що кошти були отримані із законних джерел.

У ч. 1 ст. 209 КК України спочатку закріплено чотири форми об’єктивної сторони досліджуваного складу злочину, а саме: 1) набуття майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом; 2) володіння таким майном; 3) використання такого майна; 4) розпорядження таким майном. Далі законодавець передбачив відкритий перелік способів за допомогою яких можуть бути вчинені перші чотири форм об’єктивної сторони злочинної легалізації. Такими способами є: 1) здійснення фінансової операції з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом; 2) вчинення правочину з таким майном. Наступними формами об’єктивної сторони злочинної легалізації визначено: 5) переміщення майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом; 6) зміна форми (перетворення) такого майна; 7) вчинення дій, спрямованих на приховування або маскування: а) походження майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, б) володіння ним, в) права на таке майно, г) джерела його походження, ґ) місцезнаходження.