Домашнє насильство: історична ретроспектива та сучасні виклики

Анотація

У статті детально досліджується історична еволюція проблеми домашнього насильства в Україні, починаючи з часів Київської Русі і до сьогодення. Автори аналізують, як патріархальні норми та соціальні традиції різних епох формували відношення до насильства в родині, відображаючи це у правових системах різних історичних періодів: від норм «Руської Правди», через законодавство Гетьманщини та Російської імперії, до радянських законодавчих актів. У роботі підкреслюється, що в патріархальному суспільстві фізичне насильство над жінками та дітьми довгий час вважалося прийнятною формою дисципліни, а втручання державних органів у родинні конфлікти було мінімальним.

Окрему увагу приділено періоду радянської доби, коли проблема домашнього насильства офіційно замовчувалася, а конфлікти в сім’ї розглядалися як приватна справа. У науковій роботі також аналізуються соціальні наслідки після здобуття незалежності України у 1991 році, коли економічні труднощі та зміни в суспільстві призвели до загострення проблеми насильства в сім’ї. Особлива увага приділена сучасному законодавству України у сфері запобігання домашньому насильству, зокрема прийняттю Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у 2018 році, що розширив правові механізми захисту жертв, а також ратифікації Стамбульської конвенції у 2022 році, яка стала важливим кроком у боротьбі з насильством. Автори аналізують не тільки правові інструменти, але й роль громадянського суспільства та міжнародних організацій у приверненні уваги до проблеми та захисті постраждалих.

У статті також висвітлено основні виклики, які стоять перед українським суспільством у подоланні домашнього насильства: соціальні стереотипи, недостатність державних ресурсів для підтримки жертв та низький рівень правової культури. Автори роблять висновок, що боротьба з домашнім насильством вимагає не лише вдосконалення законодавства, але й глибоких соціокультурних змін у суспільстві.