Становлення поняття «індивідуальний акт» у законодавстві: історія та сучасність

Анотація

У статті розглянуто питання становлення поняття «індивідуальний акт» у законодавстві з огляду на давню історію та сучасність. Україна перебуває на стадії реформування державних інститутів та законодавства в цілому. Вказано, що дослідження історії становлення категорії індивідуального акту дає змогу прослідкувати шлях розвитку, допущені помилки, що впливали на ефективність застосування нормативної бази.

Зазначено, що індивідуальні акти, у межах більш загальних проблем, були предметом наукових досліджень, проте генеза індивідуального акту є малодослідженою.

Проаналізовано, що нормативні акти давніх часів та середньовіччя не мають безпосередньої згадки про поняття індивідуального акту чи публічно-правового спору, натомість природа прийняття рішень свідчить про те, що такі рішення мали всі ознаки індивідуальних актів.

При дослідженні нормативної бази на території України у період княжої доби та гетьманщини, визначено, що паралельно з розширенням функцій і збільшенням втручання держави в усі сфери суспільного життя зростала й потреба контролювати та обмежувати дії представників влади.

Звернуто увагу, що в XIX – початок XX ст. спостерігалося закладення основ у становленні категорії публічно-правового спору, зокрема щодо оскарження правових актів. Вагомим історичним внеском у розвиток адміністративного права є Конституція УНР.

Зазначено, що визначення поняття адміністративного акту було у законодавчих актах радянського періоду.

Розвиток адміністративної юстиції та поняття індивідуального акту, поділено та три періоди: а) від 1991 року до прийняття КАС України; б) з 2005 року до 2022 року (враховуючи нова редакція КАС, що вступила в силу 15.12.2017 р.; в) з 2022 року до сьогодні, що пов’язано із прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» та швидким узгодженням законодавства України із вимогами для вступу в ЄС.

У статті зазначено, що індивідуальний акт як предмет публічно-правового спору отримав своє нормативне визначення на законодавчому рівні лише після змін до КАС України у 2017 року.

Зроблено висновок, що єдине розуміння до визначення дефініції індивідуального акту науковою спільнотою та законодавцем є вкрай важливим, так як формує єдиний підхід до їх застосування.