Земельно-правові аспекти застосування медіації в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.2.29Ключові слова:
альтернативні способи вирішення спорів, земельні спори, позасудовий спосіб, медіація, землекористування, земельні правовідносини, земельне право, права на землюАнотація
У статті досліджуються земельно-правові аспекти застосування в Україні такого виду альтернативних способів вирішення спорів, як медіації. Визначено, що медіація має глибокі історичні корені та еволюціонувала протягом століть, перетворившись на сучасний інструмент для врегулювання спорів. Приділено увагу розгляду ролі посередників для вирішення спорів в різних культурах і суспільствах протягом багатьох тисяч років. Констатується, що сучасна медіація як інституціоналізований процес виникла в ХХ столітті, особливо після Другої світової війни. Вона стала інструментом для вирішення не лише міжособистісних або громадських конфліктів, але й бізнесових, трудових, міжнародних і навіть правових суперечок.
Встановлено, що в Україні медіація почала активно розвиватися на початку 2000-х років, коли зростала потреба в альтернативних методах вирішення спорів, які б допомагали знизити навантаження на судову систему та вирішувати конфлікти швидше і дешевше. Прийняття Закону України «Про медіацію» у листопаді 2021 року стало важливим кроком для визнання цього процесу на державному рівні. У статті приділено увагу аналізу його положень. Акцентовано увагу на тому, що цей закон все ще потребує адаптації до специфіки земельних відносин.
Відзначається, що медіація в земельних спорах може застосовуватися в різних ситуаціях, що виникають у зв’язку з володінням, використанням або управлінням земельними ділянками. Автором також визначено перспективні сфери застосування медіації у земельних правовідносинах, а саме: 1) визначення меж земельних ділянок; 2) порядок користування землею; 3) порушення екологічних норм. Наголошується, що медіація в земельних спорах в Україні має великі перспективи, особливо з огляду на потребу в прискоренні вирішення конфліктів та розвантаженні судової системи. Встановлено, що сьогодні багато землевласників і учасників земельних відносин не мають достатньої інформації про медіацію як інструмент для вирішення спорів або не довіряють його ефективності. Стверджується, що медіація потребує належної підтримки та співпраці з державними інституціями, що також сприятиме більшій ефективності вирішення спорів.
Посилання
Федчишин Д.В. Практика медіації за законодавством зарубіжних країн як спосіб захисту прав на землю. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Вип. 51. Том 1. С. 170–173. URL: https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2020/12/No.51-1.pdf.
Мазаракі Н.А. Медіація в Україні: теорія та практика: монографія. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2018. 276 с.
Лейба Л.В. Правове регулювання вирішення земельних спорів: автореф. дис. канд. юрид. наук: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого. Харків, 2005. 18 c.
Закон України «Про медіацію» від 16 листопада 2021 року № 1875-IX. Відомості Верховної Ради України. 2022. № 7. Ст. 51. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text.
Кравчик М.Б. Світовий досвід функціонування медіації. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 10. С. 119–123.
Шульга М.В., Ігнатенко І.В., Федчишин Д.В. Законодавчі новели щодо вирішення земельних спорів. Прикарпатський юридичний вісник. 2022. № 1 (42). С. 75–81.
Настіна О.І. Медіація як альтернативний та ефективний спосіб вирішення межових земельних спорів. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2014. № 3. С. 129–134.
Федчишин Д.В. Медіація як альтернативний спосіб захисту прав на землю. Публічне право. 2018. № 3. С. 211–218. URL: https://www.publichne-pravo.com.ua/files/31/25.pdf.
Валянська Т.П. Альтернативне вирішення конфліктів у сфері земельних відносин: правові аспекти: дис. анд. юрид. наук: Волинський національний університет імені Лесі Українки. Одеса, 2024. 199 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Д. В. Федчишин
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.