Соціальні пільги як один із додаткових заходів соціального захисту військовослужбовців та працівників Служби безпеки України

Анотація

Стаття присвячена дослідженню одного із важливих додаткових заходів соціального захисту військовослужбовців та працівників Служби безпеки України – соціальним пільгам, які надаються військовослужбовцям та працівникам Служби безпеки України на підставі чинного законодавства з метою компенсації певних обмежень їх прав і свобод, пов’язаних із перебуванням на службі та стимулюванням зацікавленості в її проходженні. Проаналізовано чинне національне законодавство та погляди науковців з досліджуваного питання. Зазначено, що на сьогоднішній день військовослужбовці Служби безпеки України користуються цілою низкою соціальних пільг, що надаються у сфері користування громадським транспортом різних видів (безоплатного проїзду), у сфері охорони здоров’я (безоплатного отримання ліків, першочергового медичного обстеження та диспансеризації), санаторно-курортного обслуговування, знижки у сфері оплати за комунальні послуги та користування житлом та інші пільги, що врегульовані законами України «Про Службу безпеки України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Щодо працівників Служби безпеки України, які уклали трудовий договір, то їх соціальний захист забезпечується на загальних підставах відповідно до законодавства про працю та надалі конкретизується в соціально-забезпечувальному законодавстві. Зроблено висновок, що незважаючи на те, що чинним законодавством для військовослужбовців Служби безпеки України передбачено цілу низку пільг, сьогодні держава, ще не в змозі в повному обсязі забезпечити їх повну реалізацію через відсутність необхідної економічної бази, достатнього обсягу фінансових ресурсів, чіткого механізму реалізації задекларованих гарантій і пільг. Зрозуміло, що країна перебуваючи на сьогоднішній день у воєнному стані, має обмежені економічні можливості щодо фінансування багатьох сфер, постійно стоїть перед викликом балансувати потреби оборони, економіки та розвитку людського капіталу. Водночас соціальний захист даної категорії осіб повинен компенсувати важкі умови праці та обмеження їх прав, які випливають з умов проходження цього виду служби, мотивувати їх до виконання своїх завдань на високому професійному рівні, самовіддано й максимально ефективно.