Міжнародні стандарти щодо захищених ознак та антидискримінаційне законодавство України

Анотація

У статті здійснено аналіз міжнародних актів, які прийняти Організацією Об’єднаних Нації, Радою Європи, Європейським Союзам у сфері протидії дискримінації та антидискримінаційного законодавства України.

Розглянуто Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», який містить узагальнююче поняття «дискримінація», надає визначення форм дискримінації та перераховує захищені ознаки.

Запропоновано закріпити у статті 1 даного закону визначення терміну «захищені ознаки».

Досліджено наукові праці В. Іськович та В. Галана у сфері вивчення нових типів дискримінації та захищених ознак.

Встановлено, що до захищених ознак, які закріплені у міжнародних актах відносять: расу, колір шкіри; стать; релігійні погляди; етнічне походження; мову; сімейний стан; політичні та інші погляди; екологічне та інше становище; місце народження; вік; стан здоров’я; народження дитини; статус; наявність власності; будь-яку форму соціальної сегрегації; генетичну спадковість; економічну діяльність та професію.

Більш детально досліджено Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенцію про права осіб з інвалідністю і Факультативний протокол до неї. Розглянуто визначення понять: «дискримінацію за ознакою раси», «дискримінацію за ознакою статі», «дискримінацію за віком», «дискримінацію за ознакою інвалідності».

Окремо звернуто увагу на реалізацію принципу рівності прав жінок і чоловіків в Україні. З метою виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» у 2020 році Кабінет Міністрів України затвердив Національний план дій на період до 2025 року. У 2022 році Міністерство соціальної політики підготувало проект Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2030 року та План заходів на 2022–2024 роки України.

Встановлено, що Європейського суду з прав людини має велике значення для тлумачення поняття «захищена ознака». Судова практика ЄСПЛ фактично розширює перелік захищених ознак, що необхідно враховувати при вдосконаленні національного антидискримінаційного законодавства.