Особливості порядку примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблематики процедури примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема, щодо виокремлення стадій процесу примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану та їх загальної характеристики. У статті проаналізовано актуальні дослідження та публікації вчених-правників щодо особливостей примусового відчуження майна на користь держави в умовах правового режиму воєнного стану. Також, стаття присвячена дослідженню нормативного регулювання процесу примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану. У статті проаналізовано актуальну судову практику щодо вирішення спорів пов’язаних із законністю процедури примусового відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану. Запропоновано перелік стадій процесу примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану залежно від фактичного змісту виконуваних завдань та прийнятих рішень, зокрема: введення воєнного стану на території держави; визначення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану; прийняття уповноваженим органом держави рішення про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану; реалізація прийнятого рішення про примусове відчуження майна; та повернення відчуженого майна або відшкодування вартості відчуженого майна. Також, наведено загальні характеристики кожної стадії процесу примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану, із вказівкою на юридичні факти, які характеризують кожну із стадій процесу. Серед юридичних фактів, які характерні для кожної із стадій процесу примусового відчуження майна суб’єктів господарювання виділено обов’язкові юридичні факти, які беззаперечно мають місце на певній стадії, та ті юридичні факти, які не є обов’язковими або можуть мати прояв у іншій формі. У статті відзначено проблемні питання, які можуть бути об’єктами подальших наукових досліджень, звернута увага на прогалини у нормативному регулюванні досліджуваної тематики та запропоновані шляхи подолання наведених прогалин на законодавчому рівні.