Повноваження держави щодо втручання у реалізацію батьківських прав (на прикладі Німеччини)

Автор(и)

  • І. В. Бесага доктор філософії у галузі права, доцент кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету № 3 ІПФПНП, Львівський державний університет внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2736-4985

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.1.34

Ключові слова:

захист прав дітей, батьківські права, опікунство, державне втручання, система прийомної сім’ї

Анотація

У статті розглянуто правові механізми встановлення державного опікунства, зокрема повне піклування над дитиною, яке передбачене § 33 Книги VIII Кодексу соціального забезпечення щодо передачі опікунських прав Югентамту. Окрема увага приділяється питанню територіальної юрисдикції служби у справах дітей відповідно до § 86 КСЗ VIII, що залежить від тривалості перебування дитини у прийомній сім’ї. Аналізуються правові наслідки для біологічних батьків у випадку позбавлення їх батьківських прав та їх право на участь у житті дитини згідно з § 1666 Цивільного кодексу Німеччини.

Положення німецького законодавства, а саме Книги VIII КСЗ і ЦК Німеччини, надають державним органам, таким як Югентамт, широкі повноваження щодо вирішення питань, пов’язаних із місцем проживання дітей, їх освітою та медичним забезпеченням. Німецькі служби мають право втручатися у виховання дітей та навіть вилучати дітей з сім’ї без судового рішення, якщо існує загроза для дитини, що суттєво відрізняється від українського законодавства. В Україні втручання органів опіки є крайнім заходом, а захист прав батьків є сильнішим. У Німеччині ж пріоритет надається захисту дитини, навіть якщо це суперечить правам батьків.

Основною метою дослідження було вивчення обсягу повноважень німецької служби у справах дітей у питаннях встановлення опікунства над дитиною, батьки якої позбавлені батьківських прав, та вивчення можливості участі таких батьків у вихованні дітей. Результати аналізу показали, що Югентамт має законне право представляти дитину в усіх аспектах її життя. Німецьке законодавство дозволяє органам опіки ефективно реагувати на потреби дитини, що зокрема включає постійний нагляд за умовами виховання в прийомній сім’ї.

Німецьке законодавство також передбачає можливість збереження контактів між біологічними батьками, навіть якщо їх було позбавлено батьківських прав (якщо це не суперечить інтересам дитини). Судові рішення щодо цього приймаються з урахуванням конкретних обставин кожної справи, що забезпечує баланс між правами батьків та інтересами дитини. Дослідження демонструє, що у Німеччині пріоритет надається захисту добробуту дитини, а не правам батьків, що відображається у широких повноваженнях служб опіки та швидкому втручанні у випадках загрози дитині.

Посилання

Фролов Б. Українці масово їдуть із Німеччини: на те є важлива причина, ‒ Євростат. УНІАН (2024, 12 вересня). URL: http://surl.li/prgbwv (дата звернення: 14.10.2024).

Сімейний кодекс України: Кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 21-22. Ст. 135.

Bürgerliches Gesetzbuch. URL: http://surl.li/osoegf (дата звернення: 16.09.2024).

Sozialgesetzbuch. Achtes Buch (VIII). Kinder- und Jugendhilfe. URL: http://surl.li/ldmdst (дата звернення: 16.09.2024).

Küfner М., Schönecker L. Die Entscheidung für die Unterbringung eines Kindes in einer Pflegefamilie. Pflegekinderhilfe : Handbuch / Kindler Н., Helming Е., Meysen Т., Jurczyk К. (Hrsg.). München: Deutsches Jugendinstitut e.V., 2010. S. 48–99.

Sächsisches Landesjugendamt. Empfehlung zur Ausgestaltung der Hilfe zur Erziehung in einer anderen Familie ‒ § 33 SGB VIII (Vollzeitpflege). Verabschiedet vom Landesjugendhilfeausschuss am 06.09.2007. Beschluss 11/2007 LJHA, 2007.

Küfner М. Örtliche Zuständigkeit und Kostenerstattung bei Dauerpflegeverhältnissen (§ 86 Abs. 6 SGB VIII). Pflegekinderhilfe : Handbuch / Kindler Н., Helming Е., Meysen Т., Jurczyk К. (Hrsg.). München: Deutsches Jugendinstitut e.V., 2010. S. 79–88.

Bundesverfassungsgericht. 1 BvR 188/80 (17. Februar 1982). 1982.

Groh Е.-М. Die psychische Belastung bei Pflegekindern: Vorhersage ihrer posttraumatischen Symptomatik und Adaption eines neuen Instruments zur Erfassung ihrer allgemeinen psychischen Belastung. Ludwig- Maximilians-Universität München; 2010. URL: http://edoc.ub.uni-muenchen.de/12333/1/Groh_Eva-Maria_G.pdf (дата звернення: 22.09.2024).

Zorn D. Das Recht der elterlichen Sorge: Voraussetzungen, Inhalt und Schranken. 3. verb. Aufl. Berlin, 2011.

Probst М. Voraussetzungen einer Kindeswohlgefährdung. Juristische Rundschau. 2024. № 3. S. 130–139. Doi: 10.1515/juru-2023-2047.

Mecke С., Scheiwe К. Gemeinsame Elternverantwortung: Eine rechtsvergleichende Studie zu Grundfragen und Problemen beim Elternkonflikt getrennt lebender Eltern. Göttingen: Universitätsverlag Göttingen, 2018. Doi: 10.17875/gup2018-1100.

Bundesverfassungsgericht. 1 BvR 2006/98 (22. August 2000). 2000.

Höltig J. Das Verhältnis von Elternrecht und Kindeswohl in der neueren Rechtsprechung des Bundesverfassungsgerichts: Eine Analyse vor dem Hintergrund des Beschlusses des Bundesverfassungsgerichts vom 21. Juli 2022 zur verpflichtenden Masernschutzimpfung gem. § 20 Abs. 8 und 9 IfSG. Parlamentarischer Beratungs- und Gutachterdienst des Landtags Nordrhein-Westfalen, 2023.

Salgo L. Gesetzliche Regelungen des Umgangs und deren kindergerechte Umsetzung in der Praxis des Pflegekinderwesens. 3. Jahrbuch des Pflegekinderwesens. Kontakte zwischen Pflegekind und Herkunftsfamilie / Stiftung zum Wohle des Pflegekindes (Hrsg.). Idstein, 2004. S. 17–48.

Landesjugendhilfeausschuss. Empfehlungen zur Hilfeplanung nach § 36 SGB VIII: Beschluss des Landesjugendhilfeausschusses vom 2. Juli 2007. Landesamt für Soziales, Jugend und Versorgung des Landes Rheinland-Pfalz, Mainz, 2007.

Gerstner К. Umgangsrecht aus systemischer Sicht der Jugendhilfe. Eine quantitative Erhebung. 1. Aufl. Hamburg, 2008.

Hanchi Е. Systemische Beratung im Zwangskontext in der Arbeit des Allgemeinen Sozialen Dienstes des Jugendamtes. Kontext. 2016. № 47(2). S. 142–158. Doi: 10.13109/ kont.2016.47.2.142.

Thiersch Н. Soziale Arbeit und Lebensweltorientierung: Handlungskompetenz und Arbeitsfelder: Gesammelte Aufsätze. Weinheim & Basel, 2015.

Harstick І., Wilke К. Dialogische Prozesse in der Sozialen Arbeit. Leverkusen, 2022.

Demski J. Partizipation in der Hilfeplanung. Böllert К. (Hrsg.). Hilfeplangespräche in der Sozialpädagogischen Familienhilfe. Soziale Arbeit als Wohlfahrtsproduktion. Wiesbaden: Springer VS. 2023. S. 95–159. doi: 10.1007/978-3-658-41402-3_4.

Diouani М. Von der Norm zum Einzelfall – Notwendige Konsequenzen für die Umgangspraxis im Pflegekinderwesen. 3. Jahrbuch des Pflegekinderwesens. Kontakte zwischen Pflegekind und Herkunftsfamilie / Stiftung zum Wohle des Pflegekindes (Hrsg.). Idstein, 2004. S. 171–187.

Oberlandesgericht Karlsruhe. Beschluss vom 6. Mai 2013 - 5 WF 170/12, 2013.

Bundesgerichtshof. Beschluss des XII. Zivilsenats XII ZB 150/19 (21. September 2022), 2022.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-14

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право