Конституційно-правове регулювання правосуддя: сучасний стан

Анотація

У статті висвітлюється сучасний стан конституційно-правового регулювання правосуддя в Україні. Наголошено, що такий стан пов’язується з внесенням змін до Конституції України у 2016 році. Ці зміни були спрямовані на узгодження національного законодавства з міжнародними стандартами та рекомендаціями, зокрема щодо незалежності судової влади та деполітизації процесів призначення суддів. Важливою реформою стало передання ключових повноважень у сфері призначення суддів Вищій раді правосуддя, що виключило вплив політичних сил на цей процес, обмеживши роль Президента лише церемоніальними функціями затвердження кандидатур.

Значну увагу в дослідженні приділено новій ролі Вищої ради правосуддя, яка замінила Вищу раду юстиції і отримала додаткові функції з контролю за дотриманням професійної етики суддями та прокурорами. Наголошено на необхідності перегляду кількісного складу представників прокуратури в Вищій раді правосуддя, щоб забезпечити більш справедливий розгляд дисциплінарних справ прокурорів.

Висвітлено нову конституційну концепцію правосуддя, яка об’єднує прокуратуру та адвокатуру в рамках одного розділу Конституції, що вказує на системний підхід до реформування правосуддя, за якого всі елементи правової системи розглядаються як взаємопов’язані частини єдиного механізму захисту прав і свобод людини. Таке об’єднання сприяє гармонізації діяльності прокуратури та адвокатури, підвищенню ефективності їхньої взаємодії у процесі здійснення правосуддя.

Окрім позитивних аспектів, в статті акцентовано увагу на існуючих недоліках законодавчого регулювання прокуратури. Зокрема, вказано на ризики політичного впливу на процедуру призначення Генерального прокурора через значну роль Президента. Запропоновано переглянути механізм призначення Генерального прокурора, надавши ключову роль у цьому процесі Вищій раді правосуддя та органам самоврядування прокуратури.

Резюмовано, що існує необхідність у внесенні змін до чинного законодавства у контексті деполітизації системи правосуддя, чіткого визначення принципів діяльності прокуратури.