Ідея національного та соціального визволення в українській політико-правовій думці радикально-соціалістичного спрямування в Галичині у міжвоєнний період (1918-1939 рр.)

Анотація

У статті висвітлено розвиток ідеї національного та соціального визволення в українській політико правовій думці радикально-соціалістичного спрямування в Галичині у міжвоєнний період (1918-1939 рр.). Показано, що Українська радикальна партія, спершу Русько-Українська радикальна партія, створена у1890 році І. Франком, М. Павликом, О. Терлецьким, а з 1926 року Українська соціалістично-радикальна партія – УСРП, перетворилася в одну з провідних та впливових сил західноукраїнського політикуму міжвоєнного періоду, яка зуміла поєднати у своїй програмі проблеми національного та соціального визволення українців. Підкреслено, що ідея боротьби за соборну суверенну українську державу була стрижневою в теоретичній та практичній діяльності знакових представників української політико-правової думки радикально-соціалістичного спрямування.

Проаналізовано співпрацю радикалів з українськими партіями національно-державницького спектру, їх роль у створенні та розбудові Західноукраїнської Народної Республіки, відстоюванні соборності українських земель, згуртуванні національно-державницьких сил краю після занепаду ЗУНР. Охарактеризовано вплив Лева Бачинського, адвоката, доктора права, державного та громадсько-політичного діяча, голову Української радикальної партії на формування і розвиток української політико-правової думки соціалістично-радикального спрямування. Підкреслено, що його творча спадщина, зокрема, автобіографія, численні публіцистичні замітки, публічні виступи, листування та інші матеріали, опубліковані на шпальтах офіційних органів УРП-УСРП, а також пресових органів інших західноукраїнських політичних партій, переконливо характеризують Л. Бачинського як послідовного прихильника радикальної ідеї в умовах легальної боротьби за національне і соціальне визволення українців Галичини. Очолюючи партію до кінця свого життя, Л. Бачинський докладав зусиль для реалізації ідеї національного та соціального визволення українців. Наголошено, що Л. Бачинський, будучи ідеологом радикальних методів національного та соціального визволення українців Галичини, водночас рішуче заперечував диктатуру, тероризм та насильство і вдавався лише до легальних форм політичної діяльності, пропагуючи виключно в правовому полі демократичний шлях побудови майбутньої української держави.