Цифрові права: український та європейський досвід

Анотація

У статті розкриваються проблемні аспекти європейського врегулювання новітніх прав, які ще виокремлюють, як «цифрові права». Серед яких: свобода вираження поглядів, право на анонімність, право на забуття, право на справедливу конкурентність і рівний доступ, право на прозорість модерації контенту. Визначено основні акти Європейського Союзу, які регулюють правовідносини, що виникають з таких прав. Також проаналізовано низку рішень Європейського суду з прав людини та Суду Європейського Союзу.

Щодо права на свободу вираження поглядів, то законодавство країн повинне закріплювати відповідні норми для регулювання відносин у мережі Інтернет – на цьому наголошує практика Європейського суду з прав людини. У контексті забезпечення права на анонімність встановлено, що спеціальні державні органи мають доступ до персональних даними, які особа використовує при взаємодії з інтернет джерелами. Це спрямовано на складову безпеки у мережі. Що стосується права бути забутим у мережі Інтернет, є рішення Суду Європейського Союзу, де суд зазначив, що будь-яка пошукова система повинна розглядати скарги громадян ЄС для видалення вебсторінок з будь-яких підстав, де безпосередньо зазначені їхні імена та прізвища, однак це право застосовується тільки до держав-учасниць Європейського Союзу.

У контексті права на справедливу конкурентність і рівний доступ та право на прозорість модерації контенту проаналізовано нові регламенти Європейського Союзу, а саме Закон про цифрові ринки (Digital Markets Act) і Закон про цифрові послуги (Digital Services Act), які стосуються захисту персональних даних споживачів. У майбутньому вони можуть торкнутися українських компаній, які працюють у Європейському Союзі.

Право на справедливу конкурентність і рівний доступ передбачає деякі обмеження для компаній монополістів, які провадять свою діяльність на європейському ринку, серед них: Meta, Apple, Amazon та інші. Так, їм заборонено об’єднувати дані із двох застосунків, які належать одній компанії.

Право на прозорість модерації контенту спрямоване на захист користувачів від незаконних діянь та можливість притягати компанії до відповідальності. Тому, вони повинні проводити оцінку системних ризиків і вживати заходи для їх зменшення.