Еволюція філософсько-правових ідей щодо співвідношення публічного та приватного права в західній правовій думці в період становлення дихотомії права

Автор(и)

  • В. П. Питльована кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна https://orcid.org/0009-0004-2721-3134
  • В. В. Андріюк кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна https://orcid.org/0000-0001-7806-3122

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.1.1

Ключові слова:

публічне право, приватне право, співвідношення публічного та приватного права, дихотомія права, поділ права на публічне та приватне

Анотація

Стаття присвячена дослідженню еволюції філософсько-правових ідей щодо співвідношення публічного та приватного права в західній правовій думці в період становлення дихотомії права. Автор простежує розвиток концепції поділу права на публічне та приватне від античності до кінця XIX століття, аналізуючи погляди провідних філософів та юристів.

У роботі висвітлюється зародження ідей розмежування публічної та приватної сфер у працях давньогрецьких мислителів Аристотеля та Демосфена. Автор зазначає, що після тривалого забуття в епоху Середньовіччя, інтерес до концепції поділу права на публічне та приватне відродився в XVI столітті, зокрема у працях представників гуманістичної школи права.

Значна увага приділяється аналізу внеску філософів Нового часу у розвиток теорії публічного та приватного права. Розглядаються ідеї Ж. Бодена, Г. Гроція, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш.- Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо та І. Канта. Автор показує, як їхні концепції державного суверенітету, природного права, суспільного договору вплинули на формування уявлень про співвідношення публічного та приватного права.

У статті аналізуються погляди німецьких юристів XIX століття, зокрема Ф.К. фон Савіньї та Р. фон Єринга, які запропонували критерії розмежування публічного та приватного права на основі інтересу та мети правового регулювання.

Автор простежує, як протягом досліджуваного періоду відбувалася трансформація розуміння співвідношення публічного та приватного права: від чіткого розмежування до визнання їх взаємопроникнення та взаємовпливу. Зазначається, що наприкінці XIX століття з’являються перші критичні погляди на доцільність поділу права на публічне та приватне.

У висновках підкреслюється, що теоретичне осмислення дихотомії публічного та приватного права відбувалося нелінійно, за «принципом маятника». Автор наголошує на тісному зв’язку між розвитком концепцій співвідношення публічного та приватного права та загальними філософськими, політичними та правовими ідеями відповідних історичних періодів.

Посилання

Гончарук О.В. Дихотомія права: право публічне та право приватне: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2006. 205 с.

Дронів Б.М. Взаємовплив приватного і публічного права: сучасна континентально-європейська теорія і практика: монографія. Харків, 2018. 192 с.

Дронів Б.М. Взаємовплив приватного і публічного права: сучасна континентально-європейська теорія і практика: дис. канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2012. 192 с.

Domini nostri sacratissimi principis Justiniani jums enucleati ex omni uetere jure collecti 1.1.1.2. Digestorum seu pandectarum Digesta Iustiniani Augusti. Berolini: Apud Weidmannos. 1870. 907 p. URL: https://books.google.com.ua/books?id=oUcPyQEACAAJ&printsec=frontcover&source=gbs_atb&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false (дата звернення: 12.09.2024).

Aristotle. Nicomachean Ethics / translated by W.D. Ross. Kitchener: Batoche Books. 1999. 182 p.

Aristotle. On rhetoric: a theory of civic discourse / translated with introduction, notes, and appendices by George A. Kennedy. New York, Oxford: Oxford University Press. 2007. 337 p.

Demosthenes. Against Androtion and against Timocrates / introductions and english notes by William Wayte. Cambridge: University Press. 1882. 264 p.

Donellus H. Opera Omnia: Commentaria de jure civili. Rome, 1828. Liv. II. Chap. V. T. 1. 207 s.

Bodin J. Les six livres de la Republique. Le Livre de poche. Paris: Librairie générale française, 1993. 607 p.

Bodin J. Expose du droit universel: Juris universi distributio / commentaire par Simone Goyard- Fabre; notes par René-Marie Rampelberg; texte traduit par Lucien Jerphagnon. Paris: Presses universitaires de France, 1985. 172 p.

Grotii H. De Jure Belli ac Pacis. Libri Tres, In Quibus Jus Naturae et Gentium, Item Juris Publici Praecipua Explicantur. Clark, New Jersey: The Lawbook Exchange, Ltd. 2005. 751 p.

Van Meerbeeck J. Droit public et droit privé: ni summa, ni divisio? La distinction entre droit privé et droit public. Anthemis (Limal). 2019. P. 9–56.

Bigot G. La distinction du droit public et du droit privé au prisme de la doctrine du premier XIXème siècle. Université de Nantes. URL: https://www.academia.edu/32939247/La_ distinction_du_droit_public_et_du_droit_priv%C3%A9_au_prisme_de_la_doctrine_du_premier_XIX_%C3%A8me_si%C3%A8cle (дата звернення: 27.09.2024).

Hobbes T. Leviathan / edited by Richard Tuck. Cambridge: Cambridge University Press. 2003. 519 p.

Locke J. Two Treatises of Government. London, 1823. 216 p. URL: https://www.yorku.ca/comninel/courses/3025pdf/Locke.pdf (дата звернення: 27.09.2024).

Montesquieu. De l’esprit des lois. Paris: Éditions Gallimard, 1995. Vol. I. 604 p.

Rousseau J.-J. Du contrat social, ou principes du droit politique. In collection complète des oeuvres. Genève, 1780–1789. Vol. 1. In-4, Edition en ligne www.rousseauonline.ch, version du 7 octobre 2012. Pp. 187–359.

Kant I. Die Metaphysik der Sitten: Metaphysische Anfangsgründe der Rechtslehre. Hansebooks GmbH, 2017. 286 s.

Zeiller F. Das natürliche Privatrecht. Keip Verlag. 2010. 251 s.

Mohl V. Die Polizei-Wissenschaft nach den Grundsätzen des Rechtsstaats / 3. Aufl. 1866. Band 1. 641 s.

Savigny K. System des heutigen römischen Rechts. 1840. Band 1. 479 s.

Jhering R. Der Kampf um’s Recht: zum hundertsten Todesjahr des Autors. Propyläen-Verlag, 1992. 162 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-14

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень