До питання про розмежування складу злочину, передбаченого ст. 166 КК України, із суміжними складами кримінальних правопорушень

Анотація

Стаття присвячена вивченню проблеми розмежування складу злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК України) з такими суміжними складами кримінальних правопорушень, як «Домашнє насильство» (ст. 126-1 КК України), «Залишення в небезпеці» (ст. 135 КК України) та «Зловживання опікунськими правами» (ст. 167 КК України). Проведено аналіз зазначених складів, здійснено їх порівняння, встановлено ознаки, за якими необхідно розмежовувати ці склади, вивчено судову практику, сформульовано рекомендації щодо кваліфікації цих злочинів, а також запропоновано удосконалення закону про кримінальну відповідальність.

Зʼясовано, що склади злочинів, передбачених ст.ст. 126-1 та 166 КК України, слід проводити за об’єктивними (формою діяння, систематичністю) та суб’єктивними (формою вини) ознаками. Доведено, що умисне економічне насильство, вчинене шляхом залишення без догляду та піклування, при умисному ставленні до наслідків, повинне кваліфікуватись за ст. 126-1 КК України. За ст. 126-1 та ст. 166 КК України вчинене може бути кваліфіковане лише при реальній сукупності.

Обґрунтовано, що основною об’єктивною ознакою, за якою необхідно розмежовувати склади злочинів, передбачених ст. 135 та ст. 166 КК України, є наявність небезпечного для життя стану. При вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, потерпілий у такому стані не перебуває. При наявних підставах, попередня поведінка особи, що полягала у поставленні дитини або обмежено дієздатної (недієздатної) особи у небезпечний для життя стан, потребує окремої кваліфікації за ст. 166 КК України.

Аргументовано, що розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 166 та ст. 167 КК України, необхідно здійснювати як за об’єктивними (діяння), так і суб’єктивними ознаками (форму вини, мету, суб’єкт). Доведено, що об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 166 КК України, не охоплює такі дії, як зловживання правами. Підтримується пропозиція включити батьків до кола суб’єктів злочину, передбаченого ст. 167 КК України, для заповнення прогалини у законі щодо кваліфікації зловживання батьківськими правами з корисливою метою на шкоду дітям.